Олень-кінь
 |
 |
 |
 |
Олень пов'язаний із Сонцем. За давніми віруваннями, Сонце позмінно перебуває як на небі, так і під землею, а сам олень на своїх рогах вивозить Сонце на небо. Роги оленя є символом променів сонця, що сходить. Чудесний олень уявлявся героєм, який приносить людям світло, сонце, вогонь; пізніше він став помічником людей, істотою, яка пов'язується із землеробством, ремеслами і знаннями. Його також асоціюють із земною рослинністю, яка щорічно відмирає і знову оживає. Олень вважався провідником душ померлих людей, зокрема, у давніх захороненнях знаходять бронзові фігурки оленя; зображувався олень також на ручках мечів і кинджалів.
Кінь — також символ невтомності руху сонця і, водночас, потойбічного світу; символ чоловічого принципу в природі і швидкості, волі; символ смерті і воскресіння сонячного божества; символ багатства і могутності.
У давніх слов’ян із конем пов'язували смерть (захід) і народження (схід) сонця. Археологічна знахідка оберіг-качка з головою коня свідчить про уявлення слов'ян, що зранку сонце їде на небесній колісниці, запряженій кіньми, а вночі перепливає підземні ріки за допомогою качок.
У фольклорі часто з'являється образ крилатого коня, наділеного силою, надзвичайною витривалістю, кмітливістю тощо. Відмінна ознака диво-коня — це золота, вогняна грива, що вказує на його зв'язок з сонцем, божеством вогню.
 |
 |
 |
 |