Риба
Символіка риби містить багато різноманітних, іноді полярно протилежних значень. З часів глибокої давнини риба асоціювалась із Вчителями, світовими Спасителями, праотцями, мудрістю. До символу риби мають відношення індуїстський Вішну, єгипетський Гор, халдейський Оаннес, а також Христос. Учні, послідовники, які живуть у «воді вчення», часто уподібнюються рибам.
Існують легенди (записи яких збереглися в античних храмах), згідно з якими людська раса походить від cтворінь, які нагадують амфібій. Їхні тіла були вкриті лускою й дихали вони через зябра.У низці міфів риби виконують функцію деміурга, тобто беруть участь у створенні світу: наприклад, риба приносить із дна першоствореного океану мул, з якого створюється суходіл, або ж служить опорою землі.
Символізм риби тісно пов'язаний із символізмом води, водної стихії. У найрізноманітніших міфологіях вода — першопочаток, вихідний стан усього сущого, джерело життя. Тому риби, які вільно живуть у воді, у першоствореному океані, наділяються деміургічною силою, а також у низці міфів виявляються предками людей. Вода також асоціюється із несвідомим, у глибині вод приховане знання, яке важко (або неможливо) знайти людині, але яке доступне рибі. Вода очищує, ритуальне омовіння символізує друге народження, повернення до першопочатку, тому риба, що живе в воді, уособлює надію на нове народження. Але вода — це грізна стихія, що відбито в численних варіантах міфу про потоп, і тут риба може проявити свою силу й допомогти людині врятуватися, як це відбулося в міфі про Ману.
Вода є символом жіночого початку, тому риба стає атрибутом багатьох Великих богинь (Атаргатис, Іштар, Астарти, Афродити). Вона може символізувати не лише плодючість, багатство, чуттєву любов, але й такі негативні аспекти деяких богинь, як пиха й жадібність.
У багатьох міфологічних сюжетах, де гігантська риба (або кит) проковтує, а потім випускає героя (як, наприклад, в міфі про Іона), риба виступає як певний еквівалент нижнього світу, царства мертвих. Ці сюжети символізують процес ініціації, відродження після символічної смерті.
На Близькому Сході риба була атрибутом сирійської богині кохання й родючості Атаргатис (біля кожного з її храмів був ставок із священною рибою, її сина звали Іхтіс, що означає «риба»). Ця богиня виступала під різними іменами — Іштар, Деркето, Астарта — і часто зображувалась у вигляді жінки із риб'ячим хвостом. В міфах говорилося, що риб'ячий хвіст з'явився в богині, коли вона разом із своїм сином кинулась у води Євфрату, рятуючись від чудовиська. У шумерському письмі знак «риба» втілював поняття «плодючість» і «розмноження». Вавілонський бог Еа міг уявлятися в вигляді людини-риби. Еа приписувалися не лише могутність і мудрість, але й здібності цілителя; відомі зображення "рибоподібного" Еа біля ліжка хворої дитини. Оаннес, халдійський Спаситель, зображувався з головою й тілом риби та з людськими руками й ногами. Він вийшов із моря й навчив людей письму, наукам, будівництву міст і храмів, землеробству й т.і. З риб'ячої шкіри виготовлялось вбрання для жерців Еа й Оаннеса.
В єгипетській міфології богинею міста Мендес була Хатме-хіт. Її священна тварина — риба, а епітет — Перша серед риб. Зображувалась вона у вигляді жінки з рибою на голові; у пізній період вона зближується з Ізидою: вважалося, що вона допомагала Ізиді збирати частини тіла вбитого Сетом Озириса.
Єгипетського бога Гора іноді уявляли у вигляді риби. Ізида, коли вона няньчила маленького Гора, також зображувалась із рибою на головному уборі.
В індійській міфології Вішну в своєму першому втіленні як аватара у вигляді риби попереджує праотця людства Ману про потоп, що має відбутися. Вбиваючи демона Хаягриву, Вишну повертає викрадені демоном у Брахми священні книги знань — Веди. В Індії існує ритуал: на дванадцятий день першого місяця індійського року в посудину з водою випускають рибку й звертаються до неї з таким закликом: «Як ти, о Боже, набув вигляду риби й врятував Веди, що знаходилися в підземному світі, так само ти врятуй і мене!».
У буддизмі риба символізує слідування за Буддою, звільнення від бажань і схильностей. Будду, як і Ісуса Христа, називали ловцем людей.
У китайській міфології риба символізує багатство, плодючість, гармонію. В одному з міфів давньокитайської міфології говориться про істоту, яку звуть Лін'юй (Риба-пагорб), з тілом риби; руки, ноги й голова в неї людські.
Для греків і римлян риби були священними у зв'язку із культом Афродити (Венери), богині кохання й плодючості. Риба як символ сили вод була також атрибутом Посейдона (Нептуна). В ритуалах, присвячених Адонісу, риба використовувалась як приношення для померлих.
У давніх семітів добродійне божество у вигляді риби мало ім'я Дагон. Воно також звалося Даг, що в перекладі означає «риба», «охоронець» або «Мессія». В юдаїзмі риби — це віруючі Ізраїлю в їх істинній стихії, в водах Тори. Риба — це їжа Суботи, символ небесного бенкету.
У ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Потайне грецьке ім'я Іісуса означає «риба». Саме брати-рибалки стали першими учнями Іісуса, який сказав їм, що вони будуть «ловцями людей». Віруючі, учні Христа, як і він сам, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у «воді вчення». Хрестильниця досить рано стала уподібнюватись рибному садку (piscina). Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.
Прихід Христа пов'язувався з астрологічною ерою Риб. Ісус «народився як перша риба ери Риб і був приречений померти як останній агнець ери Овна, що наближується до свого завершення» (К.Г.Юнг, AION).
* * *
Сказание о потопе
Maнy, сын Вивасвата, сводный брат Ямы, поселился на земле в уединённой обители близ южных гор. Однажды поутру, когда он умывал руки, как это делают и по сей день, ему попалась в воде, принесенной для умывания, маленькая рыбка. Она ему сказала: «Сохрани мне жизнь, и я спасу тебя». «От чего ты спасешь меня?» — спросил удивленный Ману. Рыба сказала: «Придет потоп и погубит все живые существа. От него я спасу тебя». «Как же мне сохранить тебе жизнь?» И она сказала: «Нам, рыбам, пока мы так малы, отовсюду грозит смерть. Одна рыба пожирает другую. Ты сначала держи меня в кувшине, когда я из него вырасту, выкопай пруд и держи меня там; и когда я вырасту еще больше, отнеси меня к морю и выпусти на простор, ибо тогда смерть уже не будет грозить мне ниоткуда». Ману так и сделал. Вскоре она выросла и стала огромной рыбою джхаша с рогом на голове; а это самая большая из всех рыб. И Ману выпустил ее в море. Тогда она сказала: «В такой-то год будет потоп. Ты сделай корабль и жди меня. А когда настанет потоп, взойди на корабль, и я спасу тебя».
И в том году, который ему указала рыба, Ману построил корабль. Когда настал потоп, он взошел на корабль, и рыба приплыла к нему. Повинуясь ее велению, Ману взял с собою семена различных растений. Потом он привязал веревку к рогу рыбы, и она быстро повлекла его судно по бушующим волнам. Не видно стало земли, скрылись из глаз страны света; одна вода была вокруг них. Ману и рыба были единственными живыми существами в этом водном хаосе. Свирепые ветры раскачивали корабль из стороны в сторону. Но рыба все плыла и плыла вперед по водной пустыне и наконец привела корабль Ману к высочайшей горе Хималая. Тогда она сказала Ману: «Я спасла тебя. Привяжи корабль к дереву. Но будь осторожен, вода может смыть тебя. Спускайся постепенно, вслед за спадом воды». Ману последовал совету рыбы. С тех пор это место в северных горах называется «Спуск Ману».
А потоп смыл все живые существа. Один Ману остался, чтобы продолжить человеческий род на земле.
Источник: Э.Н.Темкин, В.Г.Эрман. «Мифы древней Индии»
* * *
Коралловый риф
Под волнами заря текучий ток металла
Меж водорослями струит на теплом дне.
Живая флора там, в лагунной тишине,
С цветущей фауной дыхание смешала.
И ржавый йод и соль легли оттенком лалла
На анемон и мох, что кроют в глубине,
В сгущенно-пурпурном мерцающем огне,
Червивые стволы звездчатого коралла.
Сверкая чешуей, как жидкая эмаль,
Там рыба грузная сквозь голубой хрусталь,
Дремотствуя, плывет, — сверкающее чудо, —
И вдруг, внезапно взвив свой огненный плавник,
Ныряет.И в воде угрюмой в этот миг
Бежит дрожь золота, огня и изумруда.
Ж. М. Эредиа (первод с французского Г. Шенгели)