Свіча
Свіча символізує світло в пітьмі життя, осяяння, живильну силу Сонця. Свічки часто використовують у релігійних обрядах: на вівтарях і в процесіях. Своїм недовгим існуванням свічка символізує самотню похотливу людську душу, швидкоплинність життя, яке так легко згасити.
Символом іудаїзму стала менора — мозаїчний семисвічник, описаний у книзі Вихід. Він означає божественну присутність, а також уособлює Сім Церков Малої Азії. Припускається, що стовбур свічки — це Космічне Древо, Древо Світла, Вісь Світу. Біблійний Йосиф говорить, що сім гілочок свічника — це Сонце, Місяць і планети, які сяють у темряві хаосу і мінливістей життя, сім днів тижня, сім зірок Великої Ведмедиці і сім кіл або сил світу. Згідно з Філоном, менора відображає вплив благодаті на всі небесні речі. У Каббалі три свічки означають мудрість, силу й красу.
У християн свічка — це божественне світло, що сяє у світі, емблема Христа, Церкви, благодаті, віри, духовна радість, благочестя, освітлене любов'ю. Церковні свічки відіграють дуже важливу роль. Вони символічно виражають вчення Церкви, наприклад, три свічки представляють Трійцю, а сім свічок — сім святих дарів. Свічки по обидва боки від хреста на вівтарі означають двоїсту природу Христа, людську й божественну; великодня свічка — воскреслого на Великдень Христа; шість світильників на вівтарі означають постійний церковний цикл молитов.
Як уособлення небесного вогню свічка відігравала для слов'ян значну роль не лише в повсякденні, але й в обрядовому житті. Вона слугувала аналогом людського життя, душі, що перебуває в тілі, тому була обов'язковим ритуальним атрибутом і одним з найважливіших оберегів. Задування свічок на іменинному пирозі символізувало життєвий подих. Свічки, що запалювали після смерті людини, висвітлювали пітьму смерті. Особливе значення мала страсна свічка — нею освячували господарство, запалювали у важкі моменти життя, вірили, що вона може зберегти від пагубних наслідків зливи, повені, пожежі.
* * *
Пришел, как жизнь, короткий,
прощальный, тихий вечер.
Конец всему родному…
А я хочу быть вечным!
Листву в саду кровавя
и душу мне увеча,
пылает медь заката…
А я хочу быть вечным!
Как этот мир прекрасен!
Не задувайте свечи…
Будь вечным, этот вечер,
и я да буду вечен!
Хуан Рамон Хименес (перевод с испанского С. Гончаренко)