У «Новому Акрополі» м. Києва відбувся вечір пам’яті Джордано Бруно, італійського філософа, вченого, поета, який за свої просвітницькі ідеї був засуджений до страти на вогнищі інквізиції.Життя Джордано Бруно було подвигом, подібним до подвигу Прометея. У середньовічну імлу він приніс із собою вогонь знання. Ідеї Великого Ноланця про єдине начало та світову душу як рушійний принцип Всесвіту, про нескінченність світів на багато століть випередили його сучасників, і до цього дня продовжують нас надихати.
Так чист костер, зажженный красотою,Так нежны путы, вяжущие честь,Что боль и рабство мне отрадно несть,И ветер воли не манит мечтою.Я цел в огне и плотью и душою, Узлы силков готов я превознесть,Не страшен страх, в мученьях сладость естьАркан мне мил, и радуюсь я зною.Так дорог мне костер, что жжет меня,Так хороши силков мои плетенья,Что эта мысль сильней, чем все стремленья!Для сердца нет прелестнее огня, Изящных уз желанье рвать не смеет,Так прочь же, тень! И пусть мой пепел тлеет!
Джордано Бруно
Читать по теме:
Джордано Бруно: біографія та основні ідеї
