Берегиня
 |
 |
 |
 |
Глибокий символізм для слов’ян мала Берегиня (Оберега, Велика Богиня), яка зображувалась у вигляді жінки з піднятими вгору руками, — охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль. Вона була доброю «хатньою» богинею, матір’ю-рожанкою, оберігала житло, малих дітей, добробут родини. Відголосок про неї знаходимо у словах «оберігати», «обереги». Берегиня вважалася володаркою не тільки неба, але і всієї природи, господинею небесних вод, від якої залежала родючість. Люди малювали її зображення на стінах оселі, вишивали, ліпили з глини. Дерево життя — символ і атрибут Берегині, часто ці символи взаємозамінюють одне одного. У зв’язку з цим на ногах жіночих статуеток розміщали знак землі. Ноги богині — це коріння дерева, що знаходиться в землі. Берегиню зображували і змієногою, оскільки земля — місце проживання Змія. Відповідно, верхня частина дерева асоціювалася з головою богині.
З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у тризуб або християнізований образ богородиці, яка молиться, — матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері.
 |
 |
 |
 |