Підтримуємо Україну у ці важкі для нашої країни дні

вул. Данила Щербаківського, 9А

Київ/Нивки

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • І.-Франківськ
  • Кам'янець–Подільській
  • Київ/Нивки
  • Київ/Поділ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків

Дзеркало


Ручное зеркало в стиле модерн

Дзеркало як поверхня, що відображає, може символізувати світло, божественний розум, а також щирість. Чисте, незаплямоване дзеркало здатне правильно відобразити (відбити) істину, тому воно означає мудрість, знання, чистоту душі, просвітлення, а покрите пилом — незнання. Подібно до дзеркала, розум людини повинен бути чистим, щоб правильно відображати картину світу, відбивати без змін істинну реальність. Відбиття світла не змінює природу реальності, але несе в собі дещо ілюзорне, тому дзеркало інколи символізує ілюзорність світу, змінність його форм. Ясне чи тьмяне дзеркало — алегорія стану людської душі. Дзеркало не лестить і нічого не приховує; воно може правдиво і безпристрасно відбити душу людини, яка прихована за зовнішнім образом. Таким у багатьох традиціях є Дзеркало карми, або Дзеркало долі, що з’являється у сценах суду над душами померлих.

ДзеркалоДзеркало є символом божественного розуму, який створює світ по своєму образу, подібним до себе: тобто Всесвіт — це дзеркало Бога, а людина — дзеркало всесвіту. З іншого боку, воно є символом сотворенного: все створене є відображенням (втіленням) думки, що творить. Саме тому дзеркало пов’язується з людським розумом, мисленням. Відображаючи зовнішню реальність видимого світу, створюючи його образи, дзеркало є символом уяви і свідомості.

У багатьох традиціях дзеркало є символом душі людини, її вмістилищем. Якщо воно висить віддзеркалюючою поверхнею донизу у храмі чи над гробницею, то тим самим утворює шлях для сходження душі. Часто магічні дзеркала (як у випадку із дзеркалом Ізиди, яка зібрала і воскресила Озириса з допомогою дзеркала) здатні об’єднати роздроблене, відновити цілісність; у такому разі вони стають символом життєздатності, істинного бачення, духовності, символом окультних сил в людині.

У легендах і казках часто зустрічається магічне дзеркало, пов’язане з пророцтвами, оскільки його поверхня, відображаючи єдину реальність, здатна створювати зображення того, що відбувалося у минулому або станеться у майбутньому, або дозволяє побачити те, що відбувається на далекій відстані. Чарівні дзеркала в шаманізмі є інструментом відображення небесного послання.

У Давньому Єгипті магічним дзеркалом користувалася Ізида, коли збирала частини тіла Озириса, щоб повернути його до життя. Деяким богиням (наприклад, Мут і Хатхор) підносилося як жертоприношення по два дзеркала. У захороненнях ХІХ династії були знайдені дзеркала у формі диска, що закріплювалися між рогами на голові богині Хатхор і, очевидно, були пов’язані з пророчими здібностями хтонічних богинь.

У Месопотамії була богиня Ламашту, жінка-демон з головою лева, яка насилає хвороби і викрадає дітей. Вона завжди тримала при собі гребінь, дзеркало і веретено, три найдавніші атрибути жіночності, магії і плину часу.

У Давній Індії символ дзеркала має два значення. З одного боку, дзеркало — це душа у стані чистоти, відображена істина, просвітлений розум, щирість. З іншого боку, воно символізує сансару, світ, в якому ми народжуємося, ілюзію. Квадратне дзеркало означає землю, а кругле — небеса. Дзеркало людського серця в буддизмі відображає природу Будди. В індуїзмі дзеркало також символізує ілюзорність світу, майю. Яма, володар царства мертвих, користується Дзеркалом Карми, в якому відбиваються дії душі, щоб оцінити її праведність або гріховність.

У Месоамериці дзеркало — атрибут Тескатліпоки, одного із найдавніших богів пантеону, який керує чудесами і чародійством. Його темне дзеркало пов’язане з Місяцем; зроблене воно зі шматка льоду, відколотого від Землі Першоствореної, «яка ще не знала сонця». Кецалькоатль, Пістрявий змій ацтеків, був образом виняткової чистоти, тому демони домовилися згубити його, поставивши його перед чорним дзеркалом, де він уперше побачив своє тіло потворним і недосконалим. Коли демони напоїли його, засмученого, із дзеркала вийшла жіноча фігура, виткана із чистої блискучої матерії; впізнавши свою власну тінь, або двійника, він утратив свою аскетичну ціломудрість.

У Китаї дзеркало — емблема щирості, гармонії і щасливого подружнього життя. Стародавні дзеркала вважаються зачарованими, здатними відкривати таємниці майбутнього і охороняти свого власника від злих сил. З двома дзеркалами зображається Дянь-му, богиня блискавки в китайській міфології. Стоячи на хмарі, вона то наближає, то віддаляє дзеркала, від чого і виникає блискавка. Вважалося, що Дянь-му освітлює блискавкою серця грішників, яких повинен покарати бог грому (Лей-гун), тому її нерідко називають Дзеркалом бога грому. синто, бронзове дзеркало

В даосизмі дзеркало символізує розум мудреця: «Розум мудреця, знаходячись у стані спокою, стає дзеркалом Усесвіту» (Чжуан-цзи). Крім того, дзеркало символізує самореалізацію: коли людина пізнає свою природу, зло знищується, побачивши своє потворне відображення. Тільки мудрець, який пізнав Дао, здатний здійснити контроль над земною, плотською природою. Коли розум спрямовується на погоню за речами, серце не може стримати пристрасті і саме починає хвилюватися. Від цього чистота людини, подібна до поверхні дзркала, затьмарюється, і світ постає у свідомості у викривленому вигляді.

У давній релігії Японії синто бронзове дзеркало шанується як образ Божественного Сонця. Згідно з міфами, сонячна богиня Аматерасу, посилаючи свого внука Нінігі на землю, дає йому дзеркало: «Дитя моє, коли ти подивишся в це священне дзеркало, то це буде все одно, що ти подивився на мене. Це дзеркало буде моєю душею, поклоняйся йому так само, як ти поклоняєшся мені». Поряд з мечем та намистом із яшми, дзеркало — реліквія, яка передається від імператора до імператора.

Бронзові дзеркала знаходять у захороненнях етрусків; можливо, це пов’язано з вірою в те, що дзеркало освітлює шлях у країну мертвих, з іншого боку, є припущення, що воно використовувалося для опізнання душі у світі потойбічному.

Особливою групою етруських божеств були лази. Деякі з них мали імена і вважалися помічницями Туран — етруської Афродіти. Лаза  міф про Персея, зображалася як оголена юна жінка з трьома крилами за спиною, яка тримає в руках дзеркало, таблички для письма і грифель. Судячи з атрибутів, це є богиня знань.

У Давній Греції дзеркала згадуються у багатьох міфах. Один із них — міф про Персея, який повинен був убити Медузу — єдину смертну із Горгон. Піднявшись у повітря на крилатих сандалях, він тримав над Медузою полірований бронзовий щит, використовуючи його як дзеркало. Завдяки йому він зумів відрубати голову Горгоні, котра мала здатність кожного, хто гляне на неї, перетворюваити у камінь. Відомий міф про Нарциса, юнака невимовної краси, який був не здатний будь-кого любити. Німфа, від якої він відрікся, вмерла від кохання до нього, за що Артеміда наказала Нарциса: хлопець закохався у власне відображення, задивившись у дзеркальні води струмка. миф о Нарциссе, Короваджо

Дзеркало є атрибутом Гефеста — бога-коваля, творця, який виготовив дзеркало для Діоніса. Згідно з орфічною традицією, титани пошматували Діоніса, заманивши його за допомогою дзеркала. Діоніс, як пише Олімпіодор, «коли побачив своє відображення в дзеркалі, пішов за ним і таким чином розчленувався. Аполон же збирає і возвеличує його, оскільки сам він є богом, який очищує, і є воістину рятівником Діоніса».

Дзеркало було атрибутом богині Венери (Афродіти) — богині кохання, краси і жіночності. Римляни посвятили озеро Немі, яке мало форму чаші, Діані, богині Місяця, дикої природи і полювання. Там жерці її культу проводили обряди і церемонії, пов’язані з Місяцем, тому озеро отримало назву «Дзеркало Діани», хоча культи ці були поширені ще до заснування Риму.

У християнстві дзеркало є символом новонародженого Ісуса — «Дзеркала Бога». З незаплямованим дзеркалом в руках інколи зображується Діва Марія, тому Богородицю називають «Дзеркалом Праведності».

Скло як складова частина дзеркал пов’язане з символізмом внутрішнього світла і бачення, досконлого і того, яке очищує. В алхімії кристал символізує духовну досконаість. Але це і прозорість, яка дозволяє кристалові бути невидимим, а з іншого боку, дозволяє бачити крізь нього, перетворюючи у посередника між світом видимим і невидимим. І в цьому ключі дзеркало стає символом мудрості, пророцтва і всіх могутніх і таємничих сил в людині.