Еріугена
Іоан Скот Еріугена
(810 – 877)
Видатний філософ і один з перших схоластів, які тлумачили християнське вчення в дусі неоплатонізму.
Біографія
Іоан Скот Еріугена, який походив із відомого шотландського роду, народився в Ірландії у 810 році. У Францію він був запрошений єпископом Реймса й Ліону для перекладу з грецької на латину Ареопагітик. Своїм вченим даром він привернув увагу короля Карла Лисого й у 847 році був запрошений до двору для керівництва придворною школою. На нього дуже вплинув містицизм Псевдо-Діонісія. Думка про світ і Бога в Ареопагіта була проникнена неоплатонізмом, що змусило Еріугену передивитися багато з положень в ортодоксальному християнстві. Заслугою Еріугени як схоласта є те, що він включає сім вільних мистецтв у контекст теології. У 865 році він пише свій головний трактат “Про розподіл природи”, де викладає свої думки про природу Бога. Його праці були пізніше (у 1050 й у 1225 роках) осуджені Церквою як єретичні, оскільки Бог не розглядається в них як абсолютна Особа.
Основні твори
“Про призначення”
“Про розподіл природи”.
Основні ідеї вчення
Про віру й розум
Для Еріугени діалектика є Божественним мистецтвом, інструментом пізнання реальності й сходження до Бога. Він відмовляється від думки ортодоксів, що одкровення вище за розум, хоча не заперечує ідею, що Біблія християн інспірована Богом і завдання мудреця - знайти таємничий смисл у Святому Писанні: “Істинна філософія - не що інше як релігія, а справжня релігія - це правдива філософія”. Філософ вважає, що в будь-якому випадку розум вищий за віру й авторитет святих Отців. Слід більше довіряти розуму, адже тільки так божественне світло одкровення знаходить самого себе в людині: “Ніхто не сходить на небо інакше, ніж через філософію”.
Про Бога
За визначенням Еріугени, Природа нестворена й та, що творить - це Бог, який нам не явлений. Бог послугував Началом усього, Причиною всього, що було створено. Він є вихідна й кінцева точка. Еріугена пише: “Богові вічне й співсутнісне Його творення. Для Бога немає розрізнення між Його буттям і Його справою, а Його буття і є в той самий час творення”. Він існує як Сутність всіх речей, тобто Бог є у всьому. Бог як основна природа недоступна нашому розумінню. І єдиний спосіб пізнати його — це пізнавати Його проявлення, теофанію, яку він знаходить в людині як породження божественного. Згідно з Еріугеною, теофанія - це сходження Бога до людини з тим, щоб людина могла повернутися до Бога.
Про пізнання
Покликання людини з моменту свого виникнення - вподібнитися Сину Божому, який втілився, щоб вказати дорогу назад. “Найважливіший і чи не єдиний шлях до пізнанню істини — спочатку полюбити й пізнати саму людську природу. Адже якщо людська природа не відає, що відбувається в ній самій, — як вона хоче знати те, що вище за неї?” Еріугена був прихильником того, що кожен мислячий християнин повинен пізнавати світ, тобто ставати філософом.
Про людину і її природу
Сутність людини - її душа, її інструмент - тіло: “Тіло наше, але ми не тіло”. Бог визначає людину до свободи, а людина сама обирає між добром і злом. Особливістю позиції Еріугени було те, що він не погоджувався з ідеєю “вічного пекла”, оскільки нічого вічного не буває, і страждання, таким чином, повинні мати межу, і в цьому смислі помилки людські можна виправити й спокутувати. Вічним може бути тільки райське, оскільки воно пов'язане з Божественним, а все, що належить до зла, не має права на існування, тому що є лише тінню добра.
Цитати
Истинный авторитет не противоречит правильному разуму, так же как правильный разум — истинному авторитету. Ведь не может быть сомнения, что оба проистекают из одного и того же источника, а именно из божественной мудрости.
•••
Я не настолько запуган авторитетом и не до такой степени робею перед натиском малоспособных умов, чтобы не решиться открыто провозгласить положения ясно составленные и без всякого сомнения определенные истинным разумом, в особенности же когда приходиться рассуждать о таких материях только среди мудрых, для которых нет ничего сладостнее, нежели внимать истинному разуму.
•••
Но разве рассуждать о философии — это не то же самое, что изъяснять правила истинной религии, посредством которой первую и высшую причину всех вещей — Бога — и смиренно почитают, и разумно исследуют? Итак, истинная философия есть истинная религия и, обратно, истинная религия есть истинная философия.
•••
Важнейший и едва ли не единственный путь к познанию истины — сначала познать и возлюбить самое человеческую природу…
•••
Ведь если мы не желаем познать и исследовать самих себя, это очевидным образом означает, что у нас нет стремления возвратиться к тому, что превыше нас, а именно к нашей причине; и через это нам придется лежать в плотском гробе материи и в той смерти, которая есть невежество.
•••
Когда мы слышим, что Бог все создал, мы должны понимать под этим не что иное, как то, что Бог есть во всем, т.е. что он существует как сущность всех вещей.
Література
1. Антисери Д. и Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Античность и Средневековье. – СПб., 2001
2. Антология мировой философии в 4-х томах, т.1, часть 2 , «Мысль», М., 1969.