Калина

 

Калина, як і дуб, є втіленням сили і краси, але сили незвичайної, а краси безсмертної.

Колись калина пов’язувалася з народженням Всесвіту та вогняної трійці: Сонця, Місяця і Зорі, а її назва походить від давньоукраїнської назви Сонця — «Коло». Червоні ягоди калини — це символ крові та безсмертного роду, вогню та сонця. Саме тому всі весільні рушники, дівочі і навіть чоловічі сорочки заповнені гронами калини. Можемо вибудувати семантичний ланцюжок: калина — кров — народження — безсмертя. Калина часто виконує роль світового дерева, на верхів’ях якого сидять птахи, що клюють ягоди. Вони приносять людям вісті. А саме дерево пов’язує світ живих та світ мертвих.

Калина — символ духовного життя жінки: її дівоцтво, любов та краса, заміжжя, радість і горе. Через калиновий міст, цю заповітну межу, має пройти кожна дівчина, бо по той бік живуть три нерозлучні сестри: Віра, Надія та Любов. Суцвіттям калини прикрашають одяг нареченої та коровай, а її червоні грона дівчата вплітають у вінки на святі обжинків.