ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ДОТЕПНІ СПІВПАДІННЯ, або ДИВИНА ТА Й ГОДІ!

Автори: Марат Каменщиков

Декілька думок про розлади пам’яті і штучний інтелект, навіяні цікавим групуванням новин у соцмережі.

Штучний інтелект поступово входить в щоденне життя людей. Ця невеличка стаття з’явилася саме тому, що алгоритм facebook дійшов висновку, що авторові згідно його вподобань і останніх дій було варто показати дві наступні новини. Але тим цікавіший цей збіг, бо статті торкаються абсолютно протилежних, на перший погляд, сфер життя.

Перша новина про те, як штучний інтелект переміг людей-гравців у го - одну з найскладніших ігор у світі. Програма AlphaGo, розроблена у Google, вже привертала до себе увагу перемогами над кращими світовими майстрами го, але цього разу її перемога стала ще більш прикрою. AlphaGo перемогла команду аж з 5 людей, і впевнено посіла місце кращого гравця на земній кулі.

На фоні загального буму про ШІ - це ще одне нагадування про те, що люди можуть скоро залишитися без роботи в сучасному розумінні цього слова, бо можливості штучного інтелекту зростають майже як у казці - не рік у рік, а день у день. Автопілоти для автомашин, які уникають аварій, автоматичний підбір аудіо і відео контенту згідно аналізу наших уподобань, "розумна" апаратура в нашому домі, яка впізнає наш голос і вмикає прилади - все це приємні приклади застосування штучного інтелекту в найближчому майбутньому. Але кожного дня більшає голосів тих, хто передбачає заміну людської праці автоматами, суцільне безробіття і голодні бунти. Завдячуючи розвитку медицини і високих технологій, з часом можливе навіть поєднання людського мозку з комп’ютером. Але з чим зіткнеться людина, яка залишається на одинці із собою без роботи, коли навіть пам’ять буде замінена електронним пристроєм?

Звісно, пам’ять людини - це не пам’ять комп’ютера. Високі технології поки що не претендують на повну підміну складних психічних функцій, а тим більше людської свідомості, хоча така ідея існує, втім, наразі лише теоретично. Пам’ять - це складний інструмент психіки, який виконує багато функцій, одна з яких - зібрати спогади про події і наші стани під час цих подій в єдине ціле. Втрачаючи цю здатність людина втрачає не тільки розуміння оточення і людей навколо, а й відчуття власного "я".

Цим цікавіший і наступний репортаж про одного з пацієнтів будинку для літніх людей.

Один з пацієнтів почав хворіти на деменцію (порушення пам’яті, також називають старечим маразмом), через що впав у депресію і повністю припинив спілкування з людьми. Знайти вихід вдалося кураторові будинку для літніх людей, який одного дня розповів про свою участь у місцевому музичному гурті. Як каже куратор, в цей момент в очах старого щось змінилося. Виявилося, що пацієнт багато років грав на піаніно в джазовому колективі. Між молодим куратором будинку для літніх і 93-річним колишнім музикантом зав’язалася дружба. Вони знайшли інших музикантів, з якими старий грав багато років тому, замовили синтезатор, а потім - піаніно. Куратор і його 93-річний друг змогли не тільки побороти депресію, але й повернути радість життя. В кінці відеоролика місцеві жителі збираються на джазовий концерт, на якому виступив 93-річний піаніст.

В цій історії варто відзначити, що "зібрати себе до купи" стало можливо не тільки завдяки музиці. Спочатку увага однієї людини, потім підтримка і увага старих друзів, які зустрілися після багатьох років розлуки, і, нарешті, улюблена справа – музика, якій знову можна присвятити себе, - все це стало рушійною силою змін на краще.

Статті про штучний інтелект часто закінчуються пасажем про людську уяву, яку не зможе замінити ніякий інтелект. Ми додамо до цього ще справжні людські взаємини, соціалізацію, бажання змінювати світ на краще, глибокі почуття і відповідальність перед прийдешніми поколіннями – на нашу думку, все це є гарантією того, що людина завжди матиме можливість жити щасливим і наповненим життям.