Український рушник. 09. У землеробстві

Не обходилися без рушника і в хліборобських обрядах. У перший день огляду озимини (на Юрія) ішли в поле гуртами (частіше родом). Попереду йшов батько і ніс на рушнику хліб-сіль, а мати в кошику, накритому рушником, несла частування. На зеленому полі розстеляли рушник, на нього клали пироги, крашанки. Так робили і в перший день оранки, сівби та жнив.

Свято першого снопа — урочисте оформлення початку жнив, в основі якого лежало уявлення, що обрядові дії, пісні тощо можуть забезпечити добре збереження врожаю. Вийшовши в поле на зажинки, господиня розстеляла скатертину або рушник із хлібом-сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася і тричі кланялась ниві, промовляючи: «Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати». Після закінчення жнив господар зустрічав женців із хлібом-сіллю на рушнику, а ті одягали на нього обжинковий вінок.