На ці запитання ми намагалися знайти відповіді на семінарі. Пошук початку – дуже складна річ. Крок за кроком наближаючись до витоків, шукач розуміє, що перемістився лише на одну ланку довгого, майже нескінченого ланцюга…

Навіщо було зображувати щось там, де ніхто не міг би цього побачити? А малювали люди на стелях печер, глибоко під землею… Мистецтво, навіть в той період, який ми називаємо первісним, було високим. Можливо, технічно не таким досконалим, як у більш пізні часи, але воно було натхненим та осмисленим.

Згідно зі стандартною науковою схемою - еволюція людини йшла поруч з еволюцією творів мистецтва. Спочатку наші низенькі, волохаті предки малювали своєрідний атлас, який мав допомогти у полюванні, і тільки багато тисяч років потому стало можливим говорити про те що з’явилося мистецтво. Та ми зіткнулися з багатьма фактами, які суперечать такому підходові. Деякі витвори епохи палеоліту (30 тис. років до н.е. – 12 тис. років до н.е) технічно більш досконалі, ніж пізніші малюнки. На одному з дуже давніх зображень бачимо слониху, яка хоботом захищає своє дитинча від левиці. Давньому митцю мало було це побачити, треба було осмислити і оцінити значущість цього – і саме тому зобразити.

Справжнє мистецтво, яку б дату ми не поставили є втіленням ідеї Прекрасного. Можна сміливо сказати: мистецтво одразу почалося з досконалості!