Яку владу над людиною має несвідоме, якщо припустити, що в кожному з нас співіснують принаймні дві складові — свідома і несвідома? На лекції ми говорили про шлях людини до себе самої, про віднаходження внутрішньої цілісності, спираючись на роботи швейцарського психолога і філософа Карла Густава Юнга.
 «Наше щоденне життя визначається не лише свідомістю, без нашого відома в нас живе несвідоме. І чим сильніше нахил у бік критичного розуму, тим убогішим стає життя. Коли ж ми усвідомлюємо своє несвідоме, свої міфи, яким багатим і різноманітним воно стає. Абсолютна влада розуму — те саме, що політичний абсолютизм: вона знищує особистість», — писав К. Г. Юнг.
 Людина, яка ставить собі за мету проникнути в глибини своєї душі, урухомлюється певною силою і прагненням зрозуміти себе саму. Цей шлях до себе Юнг назвав процесом індивідуації, процесом віднаходження самості — центру особистості. Коли це стає можливим, «Я» людини знаходить баланс між свідомим і несвідомим, тим самим досягаючи внутрішньої гармонії.
Віднаходження душевної цілісності — довгий і складний шлях. Але за це велике щастя — цілісність внутрішнього світу — варто боротися. Змусити людину стати на такий шлях може лише одне, за Юнгом, — усвідомлення свого призначення, постійний і сильний внутрішній потяг.