Український рушник. 13. На іконах

Із прийняттям християнства з’явилася традиція прикрашати ікони рушниками, що мали назву божники («набожники», «наобразники»). Як правило, ікони вішалися на покуті, тому ці рушники мали назву «покутні». Довжина їх сягала трьох метрів і більше.

На великі свята — Різдво, Великдень, храмове свято, до весілля — хати обвішували більш оздобленими рушниками — святковими, а у піст — «постовими», чисто білими або з оздобленими краями, найчастіше темних кольорів.