Філософська активність: задля кращих результатів починай з кореня
Автори: Джилад Соммер
Багато хто з нас відчуває необхідність взятися до конкретних дій з надією, що наші діти матимуть кращий для життя світ. Однак без усвідомлення глибших причин наших проблем активність може перетворитися на Сізіфову працю – роботу, яка лиш повторюється, не приносячи жодних справжніх змін.
Вангарі Маатаї, лауреатка Нобелівської премії з Кенії, розповіла про декілька кампаній з надання медичної допомоги, які зовсім провалилися. Як приклад, вона вказала на проблему, яку вони мали з інфекцією через москітів: її "вирішили" пожертвуванням та встановленням москітних сіток у селах. Але проблема в тому, що сітки з часом розпадуться, і гуманітарні групи повинні будуть знову прийти на допомогу.
Вона запропонувала краще рішення – дати людям освіту, щоби вони могли розв’язувати проблеми самостійно і не залежати більше від зовнішньої допомоги. Тобто навчити їх ловити рибу замість того, щоби просто дати рибу.
Бездіяльні споглядання або розмірковування нічого не змінюють. Проте бездумні дії чи дії, позбавлені споглядання, також є небезпечними і марними, збоку їх можуть сприйняти за вирішення, однак вони не принесуть жодних тривалих змін. Необхідно шукати коренів наших проблем, і ці корені, як правило, не в видимому, фізичному плані життя, вони всередині людини.
Наприклад, зубний біль – це фізична проблема. Але якщо ми заглибимося, то побачимо, що це наслідок поганого харчування, пристрасті до ласощів. Якщо ми копнемо ще глибше, то виявимо емоційні причини надмірного вживання солодощів. А ще глибше ми можемо виявити навіть глибші причини – ментальні схеми, які призводять до такого надміру. Звичайно, ми хотіли б спершу вилікувати зуб, бо ж болить. Але якщо ми не подбаємо про корінь проблеми, то врешті-решт повинні будемо видалити корінь зуба.
Так само багато наших проблем виявляють наш спосіб мислення, зумовлений культурою, наше сприйняття природи, світу і самих себе.
Ми маємо зупинити забруднення нашого навколишнього середовища, однак спочатку ми повинні викорінити той спосіб мислення, який відділив нас від природи.
Ми повинні боротися проти війни, але як ми можемо переорієнтувати народи, які ворогують між собою, коли ми не можемо вирішити навіть невеликі незгоди з нашими друзями, родичами чи сусідами?
Ми говоримо про економічну нерівність, але чи вільні ми від того способу мислення, який ставить матерію вище цінностей, вигоду – вище братства?
Тож, перший крок до розуміння наших проблем – це зрозуміти людину. Справжні соціальні зміни завжди починаються зі змін в особистості. Великий філософ і лідер Махатма Ганді сказав, що індійський народ більший ворог собі, ніж англійський, тому що замість того, аби просто боротися з англійськими поневолювачами, важливо навчити індійський народ вірити в своє право на свободу й автономію.
Він також сказав, що його найбільший ворог – це він сам, тому що людина повинна стати тією зміною, яку вона хоче побачити у світі. Це, насправді, найбільший та найсуттєвіший виклик кожного істинного ідеаліста та філософа.
Ми маємо переосмислити Активність. Необхідно об’єднати активність з філософією.
Ми маємо шукати корені дійсності і поступово змінювати наше сприйняття, а як наслідок і нашу поведінку. Необхідно об’єднати дію і споглядання та віднайти форму філософської активності.
Переклад з англійської.