«Гра престолів»: неоднозначність цінностей героя повсякденності
Автори: Хуан Адрада
Сага «Гра престолів», як у вигляді книги, так і серіалу, стала масовим феноменом, що викликає безліч різних інтерпретацій. Своїм аналізом я прагну розкрити деякі символічні ключі, які дозволять нам трішки краще себе пізнати, оскільки персонажі цієї саги відповідають різним архетипам, які властиві кожній людській душі.
Характерно, що у «Грі престолів» від початку немає чітко визначених «хороших» чи «поганих» персонажів, як в інших історіях про шлях героя. «Гра престолів» – це приклад продуманих трансформацій, через які пройшли людські цінності, такі неоднозначні у нашому сучасному і складному світі. Персонажі, які спочатку здавалися хорошими, згодом відкриють своє справжнє обличчя і свої мотиви, якими вони керуються – лише задоволення своїх амбіцій. Натомість багато нібито поганих для нас персонажів з часом проявляють себе шляхетними й безкорисливими, відкриваючи свою істинну природу. Дивує, що в нашому суспільстві, яке відзначається своєю залежністю від технологій, споживацтвом та поверховістю, така середньовічна магічна тема отримала стільки успіху. Можливо, нашому світу бракує чогось, що людина знову й знову шукає в поезії, літературі чи міфах.
Почнімо розповідь із її витоків, повні прадавніх спогадів міфічних часів, які залишили свій відбиток у вигляді Золотого Віку (подібно до багатьох стародавніх легенд). Уже в ті міфічні часи зустрічаємо родину Таргарієнів з Валірії. Ми побачимо, що протягом усієї історії згадуються валірійська сталь та валірійський вогонь... Усе валірійське асоціюється з незвичайним утраченим знанням, магією та здатністю приручати драконів – символи втраченої мудрості, адже вимерли вже в незапам'ятні часи. Валірія була зруйнована катаклізмом, що змусило родину Таргарієнів податися у довгі поневіряння й прибути до Скелі Дракона, острова, де вони оселилися і звідки почали завоювання Семи Королівств.
Перший король Таргарієнів – Аегон – вступає у битву проти Семи Королівств і їх завойовує. Здобута перемога народжує один із основних символів твору – Залізний Трон із ввіткнутими мечами, що уособлює єдину владу одного короля над усіма землями: трон виник з мечів усіх переможених, переплавлених в одне ціле подихом дракона.
Це об'єднання дало початок великому занепаду, який триватиме сотні років, впродовж яких королі династії Таргаріїв змінюватимуться покоління за поколінням. Одночасно з'являється друга лінія правителів – бастарди Баратеони. На початку стрічки королем є саме Роберт Баратеон, оскільки Сім Королівств об'єдналися навколо спільної ідеї: скинути з трону Аериса ІІ Таргарієна, названого «божевільним королем» за його жорстокість та деспотизм.
Однак Роберт Баратеон не здатний зупинити занепад, який почався в королівстві, оскільки допускає у своє найближче оточення людей, пожадливих до влади, які користуються своїми привілегіями та поширюють корупцію. Під тиском цих обставин Роберт Баратеон просить допомоги у свого близького друга і побратима по зброї Недда Старка. Прибувши до столиці, Старк стає Правицею Короля, що вкрай не сподобалося корумпованій верхівці, які вбачають у ньому людину честі, здатну завадити їхнім інтересам. Це призводить до поразки спершу Роберта Баратеона, а потім і Недда Старка з його родиною, до чого доклала руку королева Церцея Ланністер, дружина Роберта і мати молодого та розбещеного Джофрі Баратеона, який уособлює ницість і безмежну жагу влади.
Тут маємо два погляди на світ. З одного боку – Старки, які уособлюють сільську простоту та ідеал шляхетності, оскільки прагнуть жити чесно. На їхніх землях поважають достаток, здобутий чесною працею своїх рук, та шанують давні культи. Їхня цілковита протилежність – Ланністери. Вони представляють панування корумпованої буржуазії та свавілля. Живуть вони лише заради своєї слави та задоволення. Виглядом гарні, успішні, але зіпсовані та злочинні. У протистоянні Старків та Ланністерів проявляється вічна боротьба між добром та злом, між внутрішнім пануванням, яке народжується з вищості моралі, та зовнішнім – плодом амбіцій. І ця боротьба є ключовою в розвитку історії: влади над іншими та влади над самими собою.
Саме пошук внутрішнього панування спонукає героя вирушити у подорож, що відкриває у свідомості необхідність знайти сенс існування. Особисті інтереси героя стають другорядними перед місією важливішою, ніж він сам. І з тим, як герой здійснює цю місію, він також завойовує себе внутрішнього.
З іншого боку, здійснення зовнішньої влади породжує три типи різних персонажів нашої історії: правителів, служителів та жертв влади.
Спершу розглянемо правителів.
Більшість із них злочинці. Одні через своє невігластво, розбещеність чи егоїзм, як наприклад, Роберт Баратеон, який розважається і полює замість того, щоби правити. Його ж дружина Серсея – це тип правителя, яка вихована лише правити і керується жагою до влади. Поруч із нею – її брат-близнюк і коханець Джеймі Ланністер, який проявляє певну шляхетність, вбиваючи «божевільного короля», аби покінчити з його забаганками. Але через цю жертовну дію його заклеймили «Царевбивцею», що стало причиною його подальшого злочинства і байдужості. Однак, Джеймі Ланністер пройде через надзвичайно цікавий процес трансформації, який почнеться, коли його позбавлять статусу воїна, відрубавши праву руку, без якої він не зможе, як раніше, володіти своїм мечем.
Інший персонаж при владі – це Станніс Баратеон (брат короля Роберта Баратеона), який спровокував захоплення Королівської Гавані, оскільки вважав себе її законним правителем. Тим часом Серсея, опосередковано призвівши до смерті свого чоловіка Роберта, поквапом зводить на трон свого сина Джоффрі.
Молодий король Джоффрі – це тип злочинця, садиста, який отримує насолоду від свого жорстокого тиранічного правління. Він уособлює нещадну владу, яка переслідує лише власне задоволення. Джоффрі руйнує сім'ю Старків, оскільки справедливий Недд Старк може завадити його амбіціям.
Схожий персонаж – Рамсі Болтон (спочатку Рамсі Сноу), бастард дому Болтонів, який править за допомогою сили й терору. Він безжально вбиває свого батька й новонародженого брата. Крім того, він перетворює Теона Ґрейджоя в Смердючку, піддавши його нелюдським тортурам. Смердючка – це безвільна істота, яка усюди слідує за Рамсі й виконує всі його забаганки й варварства, нажаханий тим, що Рамсі з ним зробив і тим, що міг би ще зробити.
Далі перейдемо до служителів влади.
Перші служать заради власного комфорту, отриманий привілегіями та соціальним статусом. Великий Мейстер Піцель, радник Королівської Гавані, спочатку доброчинний старий, виявляється згодом гнилим і порочним.
Серед служителів і червона жриця Леді Мелісандра, яка супроводжує Станніса Баратеона та використовує свої магічні здібності, спалюючи всіх, хто їй здається єретиком, і цим породжуючи новий фанатичний монотеїзм.
З іншого боку, є ті, хто служать заради власного виживання. Вони стали жертвами влади і почали видавати себе за тих, ким насправді не є. Часто вони вдаються до злочинств саме заради того, щоби заглушити свій відчай і внутрішній злам. Серед них зустрічаємо Тиріона Ланністера, одного з найцікавіших і найглибших персонажів серіалу, який уособлює справжній шлях героя. Спочатку він здається розумним маніпулятором. Карлик, якого зневажає власний батько, якого ніхто не цінує і не любить, він є тінню своїх могутніх брата й сестри.
Але серія за серією ми відкриватимемо його істинну природу – людини з великим серцем, яка має потребу любити. Ми побачимо, як спочатку він спрямовує своє кохання до однієї куртизанки, яка врешті зраджує його з батьком. Зрештою він знаходить сенс свого існування, спрямовуючи свої почуття до переслідуваної спадкоємиці Залізного Трону Данерис Таргарієн. І напевно саме він перетворить її у справжню правительку.
Схожий персонаж – радник Варіс, євнух, який також втікає з Королівської Гавані, і на службі у Данерис скидає свою маску, яка допомогла йому вижити. Цікаво, що ці персонажі, зустрівши хорошого правителя, змінюються, оскільки знаходять за що боротися і чому служити.
Ще один персонаж, який не залишає байдужим, – Брієнна Тарт – дама-воїн в обладунках і з великим мечем, яка ламає стереотип дами з сонетів. Вона має світле серце, сповнене честі та вірності своїй присязі. Вибравши кому служити, її більше не цікавить нічого – ні добробут, ні її життя, окрім виконання своєї місії. Саме вона вказує Джеймі Ланністеру шлях спокути, відкривши йому, яким би він міг бути, якби залишив лінь та пошук утіх.
Окремо серед служителів хочеться згадати Петіра Бейліша. Він з'являється як власник борделю і виглядає, ніби хоче допомогти всім і кожному, але насправді Бейліш виявляється аморальним хамелеоном, який діє лише заради своїх шкурних інтересів. Він носить маску союзника для всіх, але живе заради себе і заради задоволення своїх бажань та амбіцій. Така людина переслідує єдину мету – здобути високий соціальний статус, який би гарантував їй успіх. Для цього він користається з будь-яких обставин. Напевно, це найгірший з усіх темних персонажів, оскільки його злочинність є свідомою та непомітною для інших.
Тепер розглянемо жертв влади.
Першою жертвою влади є народ, який потопає в убогості та невігластві. Люди, гинучи через чвари та голод, не здатні змінити щось і змушені це терпіти.
Інші жертви влади – це люди честі, справедливі та віддані. Вони прагнуть добробуту для всіх, виходячи за межі своїх власних інтересів. Найбільше вартує уваги, напевно, Джон Сноу, бастард Недда Старка, який служить у Нічній Варті – ордені, який пильнує й захищає мур, межу між живими й мертвими. За цим муром ховається справжня небезпека для всіх, хоча ніхто цього вже не пам'ятає після стількох років мирного життя.
Мур уособлює нашу власну психологічну стіну. Ми зводимо її перед тим, що викликає у нас страх, перед тим, що нам не до вподоби, чи перед тим, чого не розуміємо.
За муром залишився ще дехто. Їх називають здичавілі. Джон Сноу, у свою чергу, є тим, хто єднає цивілізації, він бачить цінність людей і з одного, і з іншого боку. І знає, що на всіх чигає та ж сама небезпека. Далі ми побачимо, що з іншого боку стіни є також і ключі – мудрість, яка дозволить відродити магію.
Ставши свідками смерті свого батька, Санса й Арія Старк уособлюють два способи пережити біль. Санса піддається принизливим і безнадійним стражданням як людина, що ще не вміє розпізнавати життєві випробування і долати їх. Так починається її довгий шлях до зрілості. З іншого боку Арія, яка втілює образ безжальної месниці. Але кожна помста має свою ціну: за наказом Безликих вона зрікаєься своєї особистості. Арії доведеться здійснити власну подорож до пекла й назад, аби зрозуміти, ким вона є насправді – хто саме стоїть за цим почуттям ненависті.
Закінчуючи, розглянемо головну героїню – Дейнерис Тарґарієн. Вона починає свій шлях дівчинкою, яка у всьому слідує бажанням свого амбіційного брата-близнюка. Брат одружує її з ватажком племені дотракійців, аби забезпечити себе їхньою підтримкою у поверненні Залізного Трону. Однак Данерис виходить на свою власну дорогу, яка з часом її приведе до стану королеви. Все ж спочатку через молоді літа, палаючи бажанням швидко змінити все, вона несвідомо чинить багато помилок, які змусять її подорослішати і допоможуть вибудувати себе.
Тоді як Дейнерис уособлює войовничу силу, Бран Старк – хлопчик, який став паралітиком після того, як піднявся на заборонену вежу, стане її містичною протилежністю. Він є символом безсмерної душі, яка бажає досягти знань, які їй ще не доступні. Він побачив дещо, що не мав би бачити, – інцест між Серсеєю та Джеймі Ланністером, і тому Джеймі, щоби вбити Брана, зіштовхує його з краю вежі. Таким чином підйом Брана стає його падінням. Через це він втрачає здатність ходити по землі і потребує допомоги Ходора, гіганта-дурника. Це нагадує стародавні міфи про Пурушу та Пракріті, Осіріса та Сета, Гільгамеша та Енкіду. Бран і Ходор уособлюють дуальність духу та матерії, свідомість, поєднану з силою.
Спочатку він щосили намається знову навчитися ходити, але це особисте прагнення зрештою перетвориться у місію врятувати людство. Бачимо, що він стає одним із тих, хто зводить мости, але цього разу – між землею та небом. Він прибуває до священного дерева, яке цвіте посеред зими, – до місця, в яке не можуть проникнути білі блукачі, оживлені мерці. Там, його вчитель відкриває йому: «Ти ніколи знову не зможеш ходити, тобі судилося літати». Так, Бран стає триоким вороном – істотою зі здатністю бачити причини війни, історію своїх предків... І таким чином він розуміє... Це шлях містичного усвідомлення. І напевно тут ми знайдемо ключі до вирішення майбутніх тривожних подій, які мають місце в останньому сезоні цього серіалу.
Джерело зображень: Global Panorama, Cisneros Gordon, Aumanack Diversão sem limite, 7STRONGEST, Magda Ehlers: Pexels