Крила
В усіх культурних традиціях крила — це, перш за все, символ духу. Крилами наділяється той, хто подолав довгий, важкий та небезпечний шлях пізнання навколишнього світу і, зрештою, зумів звільнитися, вийти за межі земного світу, за межі фізичних обмежень. Про це свідчать алегоричні казки, притчі й легенди християнських містиків, гностиків, даоських мудреців, суфіїв, шаманів.
«Вміння літати, володіння крилами стає символічною формулою перевищення людського статусу; здатність підноситися вгору вказує на доступ до вищої реальності.»
Еліаде М. Нариси порівняльного релігієзнавства
Символізм крил тісно пов'язаний із символізмом сходження, польоту, адже політ — це вихід у невідоме, здатність поглянути на себе і світ згори, з нової точки зору.
«Ідея польоту — це один із найбільш розповсюджених і, мабуть, найбільш архаїчних виразів прагнення до виходу за межі людського стану і перетворення на духовну істоту.»
Еліаде М. Релігії Австралії
Багатьом культурним традиціям властиве уявлення про птаха-душу. Так, у діалозі «Федр» Платон говорить про крила душі: «…Крилу від природи властива здатність піднімати важке вгору, туди, де перебуває рід богів. А з усього, що пов’язане з тілом, душа більше прилучилася до божественного — божественне є прекрасним, мудрим, відважним і так далі; цим живляться і зрощуються крила душі…»
Крила — це духовність, мудрість, знання, звільнення, перемога, сила волі, швидкість. Вони асоціюються з вищим, активним, чоловічим началом. Як атрибут верховних богів крила мають солярну символіку. Крилате сонце або диск є символом сили, що спустилася з Неба, перемоги світла над темрявою, невпинної подорожі Сонця на небосхилі.
Так, крилатий диск у шумеро-семітській традиції символізував сонячних богів Шамаша і Ашшура, у зороастризмі — верховного бога Ахура Мазду (Ормузда).
У єгипетській міфології крилатий диск уособлював божество сонця (Гора, Амона-Ра), а також був символом єдиного крилатий диск. Існувало давнє уявлення про те, що небо — це крила сокола, священного птаха царя богів Гора, що простяглися над усім світом. Розкриті крила єгипетських богів — це знак опіки, захисту (Ізіда, Гор, Нут, Бес).
Крім того, крила є атрибутами богів-посланців, що швидко переміщуються, посередників між богами і людьми, і в цьому контексті вони означають активність, рухливість, швидкість, політ думки, уяву.
У грецькій міфології Гермес, вісник богів, провідник душ померлих, зображувався із крилатим жезлом —– кадуцеєм і з крилами на сандаліях і шоломі. Виконавицею доручень Гери, посередником між богами і людьми виступає і «золотокрила» Ірида, Райдуга, що з’єднує небо і землю.
У християнській культурній традиції крила є символом духовності, вони пов’язані з божественною місією, сходженням до божественного.
Крилатими зображуються янголи, посланці, «які приносять звістку». Ці посередники між Богом і світом символізують божественні діяння і зв'язок бога з його творіннями.