Метелик
Метелик — символ душі, безсмертя, відродження і воскресіння, здатності до перетворень, до трансформації, тому що ця крилата небесна істота з'являється на світ, перетворюючись із мирської гусениці.
«Диво перехідних з одного в інший станів, це диво перетворення млявої гусениці, тупої лялечки на ніжно-прекрасного метелика, глибоко торкало людину, стало для неї подобою власних душевних перетворень, подарувало їй надію на те, що коли-небудь вона відірветься від землі й підніметься в осяяні світлом сфери вічності» (Е. Епплі).
Метелик вважається символом Великої Богині (Великої Матері, Magna Mater). Образ Великої Богині сходить до найдавніших часів історії людства, до палеоліту. Це верховне божество уособлювало одночасно небо й землю, життя й смерть. З Великою Богинею асоціювалися пташки і літаючі комахи. Одним із комах, які представляли богиню, й був метелик. Звідси повір'я про те, що відьми можуть перетворюватися на метеликів, що метелики сприяють заплідненню і передрікають війну (наприклад, римляни називали метелика feralis — «люта»), що метелики — це душі померлих.
Крім того, у багатьох культурах метелик символізує минущий характер радості.
У Китаї ця крилата істота позначає безсмертя, дозвілля у достатку, радість і літо. Метелик, зображений зі сливою, символізує довге життя та красу, із хризантемою — красу в старості, з пером — довголіття.
Образ метелика зустрічається в даоських притчах. Так філософ Чжуан-цзи одного разу уві сні побачив себе метеликом. Прокинувшись, він не зміг зрозуміти: Чжуан-цзи бачив уві сні, що він — метелик, чи метеликові тепер сниться, що він — Чжуан-цзи?
Інша історія, розказана Чжуан-цзи, розповідає про те, як молодий вчений, бігаючи за красивим метеликом, ненавмисно вторгнувся до приватних володінь відставного судді й, побачивши його дочку, був настільки заворожений її чарами, що вирішив завзято працювати й спробувати одержати її в дружини. У цьому він мав успіхи й піднявся до високого чина. Тут метелик — це знак подружнього щастя, можна сказати, китайський Купідон.
У японців метелик символізує молоду жінку, а метелики, що пурхають один навколо іншого, означають сімейне щастя. Білий метелик — дух померлого.
У Древній Мексиці метелик відносився до атрибутів бога рослинності, весни й кохання, «Принца квітів» Шочипільї. Крім того, він був пов'язаний із Сонцем і був символом вогню, що коливається. Підрублений кам'яними ножами (ітцлі) метелик — це богиня Іцпапалотль, «Обсидіановий метелик», нічний дух пломеніючих зірок і разом із тим — символ душ жінок, що померли при пологах.
Древні греки вважали метелика символом безсмертя душі. Психея, ім'я якої означає «душа», зображувалася у вигляді дівчини з крилами метелика.
У християнстві стадії розвитку метелика уособлюють життя, смерть і воскресіння, тому метелик іноді зображується в руці немовляти Христа, що символізує відродження й воскресіння душі. На картинах, що зображують життя у раю, такі крила має душа, яку Творець поміщає у тіло Адама.
У німецько-скандинавській міфології ельфи, духи повітря, зображувалися у вигляді гарних маленьких людей із крилами метелика.
У слов'ян із метеликом пов'язуються перш за все уявлення про душу. У народі найчастіше говорять про метелика як про душу померлого або провісника смерті, а іноді й образа смерті.
* * *
В зарослях сорной травы,
Смотрите, какие прекрасные
Бабочки родились!
Басе (перевод со старояпонского Н. Марковой)
* * *
Грузный колокол.
А на самом его краю
Дремлет бабочка.
Бусон (перевод со старояпонского Н. Марковой)