Моральна боротьба
Автори: Делія Стейнберг Гусман
Для справжнього філософа його боротьба – це насамперед моральна битва.
Сфера моралі включає всі ті нерозкриті сили, які прагнуть проявитися назовні, але не можуть зробити це без нашої рішучої і свідомої підтримки.
Мораль – це сукупність всіх наших чеснот, поєднання всіх сил — явних і прихованих; це обладунки та зброя, з якими ми вступаємо у битву життя, прагнучи перемогти в ній.
Отож, мораль – це поєднання наших фізичних, енергетичних, емоційних, інтелектуальних і духовних потенціалів в їхніх найкращих проявах.
Наша боротьба – це моральна битва за здобуття людських цінностей. Зусилля і боротьба, що передують будь-якій перемозі, великій чи малій, особливо відчутні на найглибших рівнях нашої особистості.
Без сумнівів, докладання багатьох зусиль потребує активної участі тіла та витрат енергії. Проте корінь цих фізичних зусиль завжди лежить у тому, що ми знаємо або чого ми прагнемо; сили бажання і пізнання є потужними рушіями нашої діяльності.
Зрозуміло, що найжорстокіша боротьба точиться в емоціях і розумі. Тіло зазнає значного болю, коли страждає, проте це не можна порівняти з інтенсивністю болю на внутрішніх рівнях, для яких немає швидкого чи легкого знеболення.
Внутрішній спокій проявляється як умиротвореність.
Багато відважних воїнів усвідомлюють, наскільки важливо зберігати внутрішній спокій посеред битви.
Коли мети ще не досягнуто, коли ми все ще йдемо невизначеними стежками з численними роздоріжжями та прихованими пастками, не можна втрачати контроль ані над собою, ані над зовнішніми обставинами.
Безцільні емоції, сплутані думки та непослідовні дії є дестабілізуючими; саме вони стають ворогом на шляху до перемоги.
У такі моменти ми найбільше потребуємо самовладання. Ми повинні вміти стримувати пристрасті, прояснювати ідеї, впорядковувати рухи тіла, пов’язувати наші дії. Усе повинно мати мету, і щоб вона не зникала з поля зору, нам потрібний внутрішній спокій.
Внутрішній спокій не є холодною відстороненістю. Він створює простір для найкращих почуттів і дозволяє сповна насолоджуватися ними, доки вони проявляються в межах етичних та естетичних рамок. Спокій дає змогу працювати із найкращими ідеями, адже існує простір, ясність і час, щоб зрозуміти і розвинути їх.
Внутрішній спокій – це стан душі, який дуже близький до перемоги, навіть якщо це не велика перемога.
Якщо говорити про стан умиротвореності, на стародавніх вівтарях вшановували божество миру, що приходить після перемоги. Перемога встановлює мир. Наша умиротвореність, принаймні наразі, буде досягнута лише через вміння контролювати протилежності. Перемога внутрішнього спокою, як і будь-яка інша, не може обійтися без внутрішньої боротьби.
Для цього нам потрібно пізнати справжню природу жертовності.
Жертовність – це не страждання, це мужній прояв сили волі.
Не заглиблюючись надто у тему, існує одне добре відоме пояснення: жертовність є самозреченням, здатністю перестати керуватися власними бажаннями задля служіння іншим. Водночас, поряд із самозреченням існує поняття жертовності як sacrum officium — священного обов’язку, священної дії або приношення. Вівтарі нині і в давні часи є тими місцями, де відкривається можливість для цінної і гідної дії. Жертва як священне приношення — це розширення внутрішнього простору душі.
Жертовність, що веде до перемоги, нерозривно пов’язана з очищенням — залишити позаду рештки минулого, усього, що обтяжує особистість і стримує її розвиток; неможливо рухатися вперед, коли ноги загрузли в багні.
Жертовність також тісно пов’язана зі щедрістю — з умінням володіти, аби віддавати, бо лише той, хто володіє, може давати; і лише той, хто здатен віддавати, по-справжньому володіє.
Жертовність пов’язана з містицизмом, зі здатністю бачити приховане за видимим, відчувати закони природи в кожному вчинку, осягати мету, яка рухає Всесвіт і всі живі істоти.
Саме таку перемогу ми маємо здобути. Перемогу, що здіймається, мов вогонь, після того, як все зайве згоріло. Вічний вогонь на вівтарях має основою дерево; паливо, яке розпалює і живить його; і зорю, що є його орієнтиром.
Переклад з англійської: Наталя Губрій