Новини астрономії за лютий: плаский Ultima Thule, нова планета Farfarout, підземні гори на Землі

Астероїд Ultima Thule виявився пласким

Ultima Thule, найвіддаленіший об’єкт Сонячної системи, до якого було відряджено окрему місію НАСА, нарешті можна побачити у чіткому зображенні.

На подив науковців, він виявився майже пласким. Під час наближенні космічного апарата до Ultima Thule науковцям здавалося, що він складається з двох сфер. Проте те, що є насправді, дуже відрізняється від сферичної форми. «Ми ніколи не бачили нічого подібного, що оберталося б навколо Сонця, і ми не знаємо, як такий об’єкт міг сформуватися», – сказав Алан Штерн, головний дослідник місії з Південно-Західного дослідницького інституту (США).

Змодельоване уявлення про Ultima Thule і його реальна форма.

_{Джерело: NASA/Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory/Southwest Research Institute}

Новий найвіддаленіший об’єкт Сонячної системи

Скотт Шепард, керівник дослідження, яке шукає загадкову планету Х, астроном з Інституту Карнегі у Вашингтоні, округ Колумбія (США), виявив небесне тіло на найвіддаленішій відстані: 140 астрономічних одиниць (одна астрономічна одиниця – це середня відстань від Землі до Сонця). Ця знахідка була оприлюднена наступного дня, 21 лютого, на виступі дослідника. Відстань до новознайденого об’єкта перевищує попередній рекорд, зроблений цим же вченим в грудні 2018. Тоді було знайдене віддалене на 120 а.о. небесне тіло, що отримало назву Farout, що означає «Далекий». Новий об’єкт жартома отримав назву Farfarout, що можна перекласти як «Далекий-далекий».

Новий найвіддаленіший об’єкт у Сонячній системі Farfarout.

_{Джерело: @cephalopernicus}

Гірські масиви на глибині 660 кілометрів

На глибині 660 км під поверхнею Землі виявлено гори заввишки у декілька кілометрів. Геофізики з Принстонського університету (США) та Інституту геодезії та геофізики в Китаї сповіщають про складні топографічні структури шару всередині мантії, що оточує ядро Землі. Традиційно вважається, що Земля складається з трьох шарів: ядро, мантія, що його вкриває, і зовнішня кора. Нове дослідження показує, що відтепер можна розділити мантію на дві частини: верхню і нижню. Їх розділяє зона складної будови.

Які дані було покладено в основу дослідження? Науковці використали найдовші та найпотужніші хвилі на планеті: сейсмічні. Дані землетрусу у Болівії у 1994 році магнітудою 8,2 бала, хвилі від якого поширилися на всю земну кулю, показали нерівномірності у внутрішній будові Землі.

Будова Землі.

_{Джерело: Image by Kyle McKernan, Princeton University Office of Communications}

Диск нашої галактики суттєво вигнутий

Диск нашої галактики, виявляється, зовсім не плаский! Такого висновку дійшли китайські астрономи після дослідження руху 1339 зірок-цефеїд.

«Нова морфологія дає нам важливу оновлену картину нашої Галактики для вивчення руху зірок і походження диску Чумацького Шляху», – висловився Ліцаї Ден, співавтор дослідження з Національної астрономічної обсерваторії Академії наук Китаю. Художнє уявлення вигнутого диска Чумацького Шляху.

_{Джерело: CHEN Xiaodian.}