Хвіст помираючої галактики, найстаріша галактика поруч, сюрпризи місячного грунту
Помираючи, галактика залишила хвіст довжиною 200 млн світлових років
Найбільш видовищною подією не тільки січня, а й останніх 12-ти років, можна назвати зображення вмирання галактики, зроблене телескопом Hubble. Протягом більш ніж десятиріччя телескоп фотографував процес і цього січня були оприлюднені результати дослідження.
Життєвий цикл астрономічних об’єктів – важлива частина дослідження Всесвіту. В 20-му столітті були побудовані діаграми життєвого циклу зірок, із настанням ери дослідження екзопланет будують моделі їхнього життя. Та життєвий цикл галактик – це зовсім інше.
З-поміж усіх астрономічних об’єктів, видимих неозброєним оком, галактики займають окреме місце. Галактика Чумацький шлях нараховує до 1000 мільярдів зірок, наша зірка Сонце здійснює один оберт за 220 мільйонів років, а світло від центру галактики до Сонця досягає за 25 тисяч років. Міжгалактичні відстані сягають мільярдів світлових років. Процеси, які відбуваються всередині і між галактиками, важко осягнути. Вони значно перевищують життя не тільки людини, а й життя багатьох відомих людських цивілізацій. І все ж, людство здатне бачити галактики неозброєним оком, а в давнину дві з них навіть вважали хмаринками на нічному небі.
Із розвитком споглядальної апаратури, астрономи змогли зазирнути далі у Всесвіт, побачити більший різновид галактик і навіть окремі зорі в деяких із них. Втім, спостерігати галактику від народження до смерті ще не доводилося.
Оприлюднене зображення теж не показує життєвий цикл від самого народження до кінця життєвого циклу. Але те, що ми бачимо – це тривалий багато років процес падіння галактики D100 у центр галактичного кластеру, що супроводжується вивільненням пилу і газу у вигляді довгого червонуватого хвоста. Внаслідок втрати водню галактика не зможе народжувати нові зірки, що приведе до її остаточної смерті. Астрономи кажуть, що цей процес почався приблизно 300 мільйонів років тому, і ми спостерігаємо лише невеличку частинку цього процесу.
Галактики, що поступово втрачають водневий запас і перестають існувати, вже зустрічалися в дослідженнях раніше. Але настільки чіткий і прямий хвіст довелося побачити вперше. Комп’ютерні симуляції ніколи не відтворювали цей процес саме у такому вигляді, каже Джефрі Кенні, співавтор дослідження з Йєльского університету (США).
Зображення галактики D100 і видовженого хвоста, отримане зі знімків телескопів Hubble і Subaru. Джерело: NASA, ESA, M. Sun (University of Alabama), and W. Cramer and J. Kenney (Yale University), M. Yagi (National Astronomical Observatory of Japan)
Одна з найстаріших галактик у Всесвіті знайдена поруч із Чумацьким шляхом
Поруч із нами, на відстані всього 30 млн світлових років, знайдено нову тьмяну сфероїдальну галактику, вік якої оцінюється в 13 млрд років.
Астрономи, досліджуючи кулькове скупчення NGC 6752, звернули увагу, що деякі зорі розташовані набагато далі. Виявилося, що вони належать до новознайденої галактики Bedin 1, яка має діаметр всього 3000 світлових років (це в 30 разів менше, ніж діаметр Чумацького Шляху).
Хоча галактики такого типу не рідкість, ця галактика має деякі особливості. По-перше, відстань до неї виміряна дуже чітко, а по-друге, Bedin 1 є доволі ізольованою галактикою, бо найближча до неї розташована на відстані лише 2 млн світлових років. Визначивши властивості галактики, астрономи змогли оцінити її вік, який виявився близько 13-ти млрд років. Це одна з найдавніших галактик у Всесвіті.
Зображення кулькового скупчення NGC 6752, на якому було знайдено галактику Bedin 1. Джерело: ESA/Hubble, NASA, Bedin et al.
Мінерали віком 4 млрд років знайдено у місячному ґрунті
Зразки місячного грунту, доставленого у 70-ті роки американськими астронавтами, продовжують робити нам сюрпризи.
В одному із зразків команда дослідників із Швеції, Австралії та США виявила кварц, польовий шпат і циркон, в якому були знайдені домішки урану. Оскільки період напіврозпаду урану відомий, вчені дійшли висновку, що цей зразок ґрунту утворився у земних умовах 4-4,1 млрд років тому. Як він потрапив на поверхню Місяця, невідомо.
Досліджуваний зразок місячного ґрунту. Джерело: USRA