Сила

Автори: Ніна Ковальчук

Я годувала її із рук:

трохи фантазій і самоти;

сік абрикос недостиглих; стук

дятла на клені; страх висоти;

золото кіс; голубінь очей;

голос надії; образ сльоза...

Виросла разом зі мною. Ще й

опісля того в мені росла...

 

Я опиралася на крило

і без весла вигрібала з дна.

Як течією мене несло,

я була з нею, я – не одна.

Урятувалася з-під грози.

Бурі ламали навколо світ,

та не мене. Бо в мені зросли

дивною силою зим і літ

внутрішні стрижні – огненний гарт

давнього досвіду. Бо вона –

мною годована – міокард

зміцнює соком. І я – міцна

СИЛОЮ духу. Так вірю їй!

Чую її, тільки їй корюсь.

 

Бо все життя – то суцільний бій

СИЛИ моєї зі злом спокус.