Відчиняються двері

Автори: Юлія Перегуда

Тихо

Без жодного стуку

Відчиняються двері і

Віхи –

Нові світи.

Не бійся, дай мені руку.

Це тільки початок містерії,

а нам іще треба дійти…

 

Ми у темряві –

Я і ти

У розпачі, кризі, або

Найгірше – несталої віри

Зарозумілі надміру

Заручники марноти

Невкорінені насінини…

Та нас не залишив Бог

З неосяжної нам причини

Це наш час

І останній строк.

До нестерпності неготові,

Кволі,

І прикро малі,

Со-утворенні словом Любові,

Проявляємося поволі

Світлом світу і сіллю землі

 

У світі тонких матерій

Понад силу – лиш перший крок.

Полем сліз і долиною смерті

Нам для захисту –

Хресний знак

І хоч написи часто стерті,

Не звернемо,

Бо знаємо як

Відчиняються

Наші

Двері