Зоря

Автори: Наталія Кендзьора

О, зоре ясна, зіронько, засяй!

Вкажи той шлях, яким іти я мушу.

І дай мені, тебе благаю, дай

Палкий вогонь у безкінечну душу.

 

Нехай горить вона – як смолоскип,

Як диво-ватра під карпатським небом,

Як на чолі вінця терновий шип, –

Нехай горить, бо їй горіти треба.

 

Не дай зотліти їй на самоті,

Як старовинним змученим сувоям.

Нехай іде зі мною по житті

І рветься із грудей у світ, до бою –

 

За правду, за любов, за тихий біль

Святої і п՚янкої перемоги.

Нехай знайде свою мету і ціль

І не звертає більше із дороги.

 

Благаю, тільки вчасно запали,

Не запізнися на якусь хвилину.

Інакше не здолати їй імли.

Моя ж душа не має права згинуть!