У травні 2007 року відбувся літературний вечір, присвячений життю та творчості поетів епохи Срібного століття в російській літературі. Вечір був організований за участю членів «Нового Акрополя».На вечорі пролунали вірші Дмитра Мережковського, Олександра Блока, Костянтина Бальмонта, Анни Ахматової, Марини Цвєтаєвої, Максиміліана Волошина, Бориса Пастернака. Яким був життєвий та творчий шлях поетів? Що хвилювало їхні душі? На які запитання шукали відповіді поети-філософи тієї епохи? Зараз важко уявити собі атмосферу того часу... Це було сп’яніння від творчого піднесення, новизна, напруженість, боротьба, виклик. Це була епоха пробудження в Росії самостійної філософської думки, розквіт поезії і загострення естетичної чуттєвості, релігійного занепокоєння та пошуку, цікавості до містики та окультизму. З’явилися нові душі, були відкриті нові джерела творчого життя, бачили нові зорі, поєднували відчуття заходу та загибелі з надією на перетворення життя.
М. Бердяєв
Ветшают дни, проходит человек.Но небо и земля — извечно те же.Поэтому живи текущим днём.Благослови свой синий окоём.Будь прост, как ветр, неистощим, как море,И памятью насыщен, как земля.Люби далёкий парус корабляИ песню волн, шумящих на просторе.Весь трепет жизни всех веков и расЖивёт в тебе. Всегда. Теперь. Сейчас.