Підтримуємо Україну у ці важкі для нашої країни дні

вул. Пішонівська, 24/2

Одеса

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • І.-Франківськ
  • Кам'янець–Подільській
  • Київ/Нивки
  • Київ/Поділ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків

Одеса / 24.10.2009

Віра в мрію. Кіноклуб з вихованцями Білгород-Дністровського дитячого будинку

Що таке мрія? Хтось скаже, що без неї життя неможливе, хтось з посмішкою скаже, що це лише ілюзії. Але так чи інакше, навіть найзапекліші скептики хоча би раз у житті вирушали в світ уяви. А ще є особливі мрії – поки не здійснені, вони таємно живуть десь глибоко в кожному з нас, сподіваючись на втілення.

Так було і з Клементом Матьє – героєм кінофильму «Хористи». Він писав музику й дуже хотів, щоб колись його твори зазвучали, а замість того життя занесло його до інтернату для складних підлітків. Хлопців новому педагогу охарактеризували як маленьких злодіїв, які ніколи не зміняться. Але, придивившись до вихованців, Матьє помічає, що кожен із них трохи мрійник.

Він органiзовує хор і вчить хлопчиків співати. І одного разу перед здивованими глядачами замість складних дітей постають талановиті виконавці. Тоді Матьє розуміє, що головний рецепт втілення мрії – це віра. Саме своєю вірою в дітей, розумінням та добротою педагог змінює устрій в інтернаті, тим самим змінивши життя кожного його мешканця та й своє власне. І хоча йому доводиться покинути своїх вихованців, проте час показує, що добрий педагог врятував, як мінімум, дві дитячі долі…

Волонтери Одеської філії «Нового Акрополя» вирішили поділитися цим фільмом, отриманим після його перегляду натхненням та роздумами з вихованцями Білгород-Дністровського дитячого будинку. Вирушаючи до старих друзів, ми навіть не підозрювали, як вони змінилися – вже зовсім виросли. З «Новим Акрополем» хлопці й дівчатка знайомі вже більш як три роки, й ті, кого ми пам’ятаємо ще маленькими, вже стали юнаками та дівчатами, для багатьох з яких цей рік – останній у дитячому будинку.

Фільм «Хористи» особливо надихнув підлітків, вони подивилися його на одному подиху, уважно слухаючи героїв і співпереживаючи їм. А після фільму ми розмовляли про талант, натхнення, дружбу. І юні друзі ділилися з нами своїми поглядами, розповідали про свої мрії та переказували історії зі свого життя. Всі юні учасники кіноклубу отримали цікаві подарунки. А подарунком для нас стало те, що після фільму багато хто був задумливим (напевно, про щось дуже важливе), а хтось наспівував пісні з фильму. Можливо, ця зустріч вселила в них віру у свою мрію, свої сили й свій талант. А віра в себе й прагнення втілити мрію, як відомо, здатні творити дива.