Якщо спитають в тебе про дух,Що в істинних синахЯпонії живе,То покажи на цвіт дерев вишневих,Які вражають білизною, даруючи свій ароматУ променях веселих вранішнього сонця.Мотоорі

У той час, як усі поети світу шукають незвичайні поетичні образи, слідують римі та ритму, їх японські колеги виражають свої думки зовсім інакше. Мета їх віршів – коротко сказати про головне, кількома рядками виділити суть, кількома словами намалювати цілу картину.

Доторкнутися до дивовижного світу японської поезії вирішили і в Одеській філії Культурного центру «Новий Акрополь». Там пройшов поетичний вечір, на якому традиційні японські вірші танка та хоку звучали двома мовами: російською та японською.

Образи сакури, клену, гір та небес розповідали нам про життя, смерть, любов та самотність. Ці роздуми навіть надихнули деяких глядачів на читання власних творів. І нехай ці рядки народилися далеко від Японії, вони були не менш прекрасні та лаконічні, та звертали до вічних цінностей. А це і є те, що об’єднує представників усіх країн та народів.

Чужих нема між нами!Ми браття всі в цим світіПід вишнею, що квітне.Ісса