На занятті з волонтерами Юра намалював синицю. Це його улюблена пташка, хоч і бачив він її поки лише на малюнках у книжках. За словами хлопчика, синиця йому подобається, тому що вона не відлітає на південь, а завжди віддана рідному краю. На Юриному малюнку пташка не самотня, поруч із нею – гніздо. "Це турботлива мама", – пояснив юний художник і домалював гусінь у дзьобі синиці. На жаль, сам автор малюнка, як і інші діти із притулку, не завжди відчуває турботу матері.
Тут багато іграшок і гарні вихователі, але особливою радістю для дітей є приїзд гостей – це можливість простого дружнього спілкування. Волонтери "Нового Акрополя" розповіли дітям, які бувають птахи, що їдять, які в них особливості, а ще пояснили, чому птахів слід охороняти та опікуватися ними.
"Бути людиною – значить бути відповідальним, – сказала волонтер "Нового Акрополя" Марина Жегалина. – На подібних заняттях ми прагнемо не лише збагатити дітей знаннями, ми прагнемо прищепити їм важливі людські цінності, такі як щедрість, чуйність, щирість. На жаль, ці діти позбавлені батьківської уваги, а виходить, учити їх робити гарні вчинки повинні всі одесити. Це наша відповідальність".
А коли діти ближче познайомилися з пернатими мешканцями землі, вони разом із волонтерами вирушили на двір і повісили на деревах біля будівлі притулку чотири шпаківні. Особливу кмітливість виявив 10-річній Льоня, він поклав у будиночок для птахів траву. «Щоб тепліше було, – пояснив хлопчик. – Вони прилетять, а там уже все буде готове!" З тим, що такий досвід корисний хлопцям, згодні й вихователі й волонтери.
"Ми хочемо, щоб ці діти знали, що зробити світ краще може кожен із нас, в тому числі і вони. Сьогодні вони довідалися, як потрібна птахам їх турбота, і змогли власноруч упорядкувати наше місто. Думаю, такий досвід діти ніколи не забудуть, адже сьогодні вони стали більш відповідальними, а значить кращими», – волонтер "Нового Акрополя" Марія Кислова.
"Мені здається, діти зрозуміли, як легко створювати диво. І для цього не потрібна чарівна паличка. Ми разом побачили, що справжні дива підвладні кожному, головне - докласти зусиль," – волонтер "Нового Акрополя" Ірина Степанова.
І як би не розпорядилося долями цих дітей життя, нагадуванням про цей день для них завжди будуть малюнки – кишенькові синиці, снігурі, лелеки й лебеді. А за вікном притулку будуть жити птахи, і нехай вони не дізнаються імен своїх добродійників, проте точно відчують їхню доброту й турботу.