15 травня 2010 р. в Одеській філії КЦ "Новий Акрополь" пройшов літературний вечір, присвячений Франческо Петрарці. Чому ж саме його життя й творчість опинилися в центрі нашої уваги? Франческо Петрарка – видатний діяч XIV століття, поет, письменник, мислитель. Але, мабуть, найголовніше в його біографії – це любов до загадкової Лаури. Ця історія є великим життєвим прикладом і донині.

Італійського поета Франческо Петрарку називають предтечею гуманістичного руху, він одним із перших почав писати рідною італійською мовою, його внесок у світову літературу неоціненний. Але є й ще один факт, що прославив видатного діяча XIV століття. Франческо Петрарка зумів через усе своє життя пронести любов до однієї єдиної музи на ім`я Лаура. Його творчість без перебільшення можна назвати історією Великої Любові. Він писав лише про неї і для неї, кожний сонет, кожний твір відбиває внутрішні почуття й переживання закоханого поета, чия любов так і залишилася без відповіді.

В Одеській філії КЦ "Новий Акрополь" згадували великого італійського гуманіста – тут пройшов літературний вечір, присвячений Франческо Петрарці. Ми згадали його суперечливу натуру, про яку відомо завдяки біографії, відгукам сучасників і, звичайно ж, творчості. Адже саме в сонетах розкривається найкраще, що було в Петрарці – Любов, любов всупереч здоровому глузду, любов, що була для нього дороговказною зіркою і робила його краще, любов, що заслуговує уваги та викликає захоплення і через віки.

Гортаючи томик поезії Петрарки, можна простежити, як день у день змінювалися почуття закоханого автора і в той же час залишалися незмінними. Петрарка сподівався, Петрарка страждав, потім знову мріяв про Прекрасну Даму й знову зневірявся. Але ніколи, на жодну хвилину він не переставав боготворити кохану. Перед смертю він напише:

Благословенний рік, і день, і мить,І та пора, і час, і та година,І той чудовий край, і та долина,Де любові очі сяють, мов блакить,Благословенна перша та хвилинаЯк від любові вся душа тремтитьІ та стріла, якої не спинитьІ рани в серці, й мука безупинна.