Про зустріч з вченими інституту Філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

Малаховим Віктором Ароновичем, доктором філософських наук, професором, головним науковим співробітником

Чайкою Тетяною Олексіївною, кандидатом філософських наук, науковим співробітником

12 листопада 2014 року в культурному центрі «Новий Акрополь» відбулася зустріч під назвою «Чотири чверті шляху. Про київський філософську спільноту 70-80-х років ХХ століття». Багато слухачів, із восьмидесяти присутніх, очікували лекцію академічного формату. Але вже після перших слів Віктора Ароновичастало зрозуміло — ми вирушаємо у дивовижну подорож в минуле.

Філософська спільнота 70-80-х, що увійшла в історію як Київська філософська школа, дійсно була деяким співтовариством, де люди спілкувалися і де були важливі як ідеї, так і людські якості. Погляди могли бути абсолютно різними, ідеї — суперечливими, виникали розбіжності, але стосунки були міцними, заснованими на любові до спільної справи. «Відчуття було — ти йдеш над безоднею. І дійсно, потрібно пройти чотири чверті шляху над прірвою. І тут потрібно допомагати один одному. У нас було таке відчуття, і воно нас єднало». Виявилося, саме звідси і назва нашої зустрічі, це рядки з відомої пісні Володимира Висоцького:

Посмотрите, вот он без страховки идет.

Чуть правее наклон — упадет, пропадет!!

Чуть левее наклон — все равно не спасти!!

Но должно быть ему очень нужно пройти

Четыре четверти пути!

Віктор Аронович пов'язує філософію і туризм: «Туризм був популярним. Ми сплавлялися на байдарках і ходили в гори. Нас манила далечінь. У філософії нам теж відкривалося багато горизонтів. Ми із захватом ходили в бібліотеки, замовляли старі книги, читали. Ми прагнули до того, що знаходилося за горизонтом, до чого хотілося йти».

У 70-80-ті вступити на філософський факультет було дуже важко — 25 людей на місце! І молоді люди, які прагнули займатися філософією, повинні були... думати. Це компенсувало недостатність знань та першоджерел. «Зараз даєш студентам завдання написати реферат — вони приносять компіляцію з готових робіт. А тоді текстів не було, доводилося думати». Віктор Аронович також розповів, що обов'язковим було вивчення математичної логіки, філософії науки, історії класичної філософії — все це поглиблювало філософські знання студентів. «Ми відчували себе на передовій філософської думки. Те, що говорили викладачі, було важливим, вони формували думку того часу. Перед нами — прірва, яку потрібно філософськи осмислити».

Продовжуючи зустріч, Тетяна Олексіївна розповіла нам про вчених і філософів періоду 70-80-х. Ми отримали унікальну можливість доторкнутися до історій видатних представників Київської філософської школи. Це знайомство можливе і для широкої аудиторії, завдяки багатогодинним інтерв'ю Тетяни Олексіївни, викладеним у книгах «Сергій Кримський: наша розмова завдовжки в життя» (Сергій Борисович Кримський — доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України) і «Я прожив щасливе життя» (Вілен Сергійович Горський — доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України). «Кримський завжди знаходив час для наших бесід», — згадує Тетяна Олексіївна.

Наша зустріч закінчилася далеко після регламенту. «Бачите, ми і зараз можемо всю ніч філософствувати», — кажуть Тетяна Олексіївна та Віктор Аронович.

А нам хочеться подякувати за цей вечір і за це знайомство і сподіватися ще не на одну таку зустріч.

Коментар від слухача в залі: «Здається, що таких людей залишилися одиниці. І хочеться проникнути в їхні душі, зрозуміти, чим вони живуть. Не така важлива інформація, яку вони передають, а просто хочеться їх зрозуміти».

Зустріч відбулася в рамках святкування Всесвітнього дня філософії. У 2014 році філософська школа «Новий Акрополь» присвячує всі святкові заходи темі України, української філософії та її внеску у філософську думку світу.