Махатма Ґанді писав про цей текст:

«Ще в 1888–1889 роках, уперше познайомившись із Ґітою, я зрозумів, що вона не є історичним твором. У ній під виглядом фізичної війни описане протиборство, яке вічно відбувається в серцях людей, а фізична війна потрапила на сторінки просто для того, щоб зробити опис внутрішнього протистояння більш привабливим. … Тіло людини – це місце битви, де відбувається вічне протиборство між правильним і неправильним».

Давньоіндійський текст «Бгаґават-Ґіта» (скорочено Ґіта) нещодавно вийшов у новому виданні. Авторка передмови, доктор медичних наук та дослідниця індуїзму Олеся Кіхтяк прочитала лекцію про історію індуїзму та «Бгаґават-Ґіту» у Львові.

Пані Олеся розкрила контекст, у якому потрібно розуміти цей священний текст індуїзму. Ми розглянули періоди розвитку індійської цивілізації, говорили про до арійське місто Мохенджо-Даро, яке звели у третьому тисячолітті до нашої ери. Якщо ви ще не знали, Бгаґавад-Ґіта не береться в лапки, як і Біблія, Коран, чи будь-який інший священний текст. Науковці сперечаються, чи мала місце описана у Бгаґавад-Ґіті битва при Курукшетрі насправді. Але якщо дивитися на текст метафорично – то ця битва повсякчас відбувається у нас самих. Його персонажів можна розглядати як уособлення різних сторін нашої сутності, а Бгаґавад-Ґіту – як точну науку духовних цінностей.