Духовні вправи— це знайомство з філософським підходом до повсякденного життя,вони починаються ще з Сократа і Платона, досягають апогею у стоїків: Сенеки, Епіктета та Марка Аврелія і тривають донині.

Епіктет радить аналізувати себе зранку, щоб нагадати собі не лише про поступ, який потрібно зробити, але й про принципи, які повинні скеровувати дію:

"Зранку щойно вставши, запитуй себе: "Що мені залишається зробити, щоб досягти безпристрастності та відсутності хвилювання? Ким я є? Тілом? Багатством? Репутацією? Нічим з цього всього. Але тоді чим? Я є розумною істотою". Що в такому разі вимагається від цієї істоти? Переглянь в думці свої дії: "Чи знехтував я тим, що веде до щастя? Чи зробив я щось супротивне дружбі, обов’язкам у суспільстві, схильностям серця? Який обов’язок я забув виконати у цьому всьому?"