28 лютого в бібліотеці ім.Лесі Українки (вул.Мулярська, 2а) ми згадали про Лесю, як приклад боротьби з невіглаством та із стражданням. Прозвучали фрагмент таких творів "Одержима", "У Пущі", "Оргія", "Самсон", "Давня казка", "Одно слово", "Що дасть нам силу", багато віршів. Учасники читали свої улюблені вірші. Ми спілкувались і обговорили такі питання: 

- проти чого боролась і заради чого жила Леся?

- проти течії - це безглуздя чи необхідність?

- куди це - проти течії?

- який він - шлях до Мрії? 

Також ми зрозуміли, що відома всім нам зі шкільних років Леся Українка залишається для нас невідомою - "Ukrainka inkognita", тому що важко сьогодні усвідомити як вона прожила таке тяжке життя і не зламалася.

Леся Українка життям і своєю творчістю знов надихнула нас на пошук внутрішньої свободи, нагадала про шлях до мрії, надала сил жити у непростий час. Більшість з учасників вирішили перечитати твори Лесі Українки. Перечитуйте і Ви, час від часу. Це того варто.

 

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари

В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,

Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари,

І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!

Слово, коли ти живе, статися тілом пора.

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,

Той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –

Дай мені крила свої, хочу їх мати сама,

Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,

А як прийдеться згинуть за теє – дарма!

Леся Українка