Кожен з нас по-своєму розуміє щастя, повноту, гармонію. Разом із тим ми відчуваємо власну недосконалість, розуміючи, що чогось не вистачає у нашому житті. Всередині людини є одна частина, яка їй підвладна, та інша, невідома їй, і тому людина перебуває у постійному пошуку самої себе. З цієї точки зору і релігія, і філософія, і психологія прагнуть допомогти людині віднайти втрачену цілісність.

Карл-Густав Юнг – швейцарський психолог, психіатр та мислитель, який значно розширив уявлення про несвідоме, відкрив існування поряд з індивідуальним несвідомим безкрає море колективного несвідомого. Воно є своєрідною пам’яттю поколінь, психологічною спадщиною, з якою кожен із нас з’являється на світ. Несвідоме, за Юнгом, є джерелом не лише ницих пристрастей, але й найвищих поривань.

«Я можу лише зачаровано вдивлятися у глибини і висоти нашої психічної природи. Її позапросторовий універсум приховує невимовне багатство образів, які накопичувалися у живому організмі впродовж мільйонів років... Поряд із цією картиною я хотів би поставити зображення нічного зоряного неба, адже єдиним еквівалентом універсуму всередині нас є універсум поза нами...»