"Коли нам хоч на мить вдається сховатися від рутини матеріального життя з усіма його дрібницями, нашим очам відкривається неосяжний Всесвіт, який ми відчуваємо як незбагненний, але все ж не чужий нам. Що перш за все привертає нашу увагу? Порядок, непорушна гармонія, яка проявляється у всьому сущому, невпинний ритм, у якому цикли відновлюються знову і знову… Це і є Музика". Слухаючись порад філософа Делії Стейнберг Гусман, ми вирушили у "музичну подорож"!
Кажуть, знаючи інструмент, звуки якого лунають у твоєму серці, можна краще пізнати самого себе. Може це орган, акордеон, гітара або флейта… Як знати? От ми і спробували це з’ясувати, запросивши студентів Харківського університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Романа Таранова та Алісу Василькову до Культурного центру "Новий Акрополь". Почалося наше "дослідження" з Гітари і Домри. Цікаве поєднання, чи не так?
Вечір був сповнений різними фарбами: відтінки "Першого дня листопада" Лео Брауера змусили відчути легкий сум, а зі звуками "Бразильського танцю" Мореля всі ледь не затанцювали. В цілому, холодний осінній вечір був прикрашений атмосферою теплоти і гарного настрою в душі кожного. Це надихнуло нас на нові "музичні подорожі".
"Сьогодні я бачила музику і зрозуміла, в чому її велика таїна. Музика не створюється людьми. В усякому разі, це не витвір засліплених, закутих у кайдани матерії смертних… Вона приходить здалеку і дає почути себе геніям, які у пориві натхнення здатні піднестися до обителі Гармонії".