Чи може бути філософія національною? Філософія - це любов до мудрості. Існує багато націй у світі, існує і багато шляхів, що ведуть до мудрості.Філософія автономна, вона вбирає в себе певні світоглядні компоненти тієї чи іншої нації, але являється вираженням не тільки їх.

На семінарі ми розмовляли про видатних українських філософів: Г.С. Сковороду, П.Д. Юркевича та В.С. Горського.

Чи легко зробити людину щасливою? Як дати їй те, чого вона найбільше прагне, і чи знає вона, в чому її щастя і хто вона насправді?

Коли минулося вже більше двадцяти століть після того, як жив Сократ, повторюючи його життєвий шлях і переймаючись тими ж питаннями, мандрує запиленими шляхами Слобожанщини Григорій Саввич Сковорода, шукаючи ключ до серця Людини, бо ж він знає, що такий ключ є, і знає, що його потрібно повсякчас шукати...

«Люди в житті своєму трудяться, бентежаться, скарби накопичують, а для чого, то багато хто і сам не знає... Всіма можливими засобами ми намагаємось звеселяти дух наш. Наше бажання найбільше — в тому, щоб бути щасливими... Ти скажи, де і в чому щастя, що ти шукаєш? Бо без цього, рідний, ти сліпець... Роздумуйте завчасно, вийдіть з числа тих подорожніх, що не мають шляху, які самі сказати не можуть, куди вони йдуть і навіщо! Життя наше є шлях, і шлях до щастя не короткий...»

Як багато важить серце в нашому житті? Чому у всіх найважливіших питаннях ми просимо поради в серця, а не в розуму? Які глибини в ньому приховані і що воно може нам відкрити?

«Серце є осереддям душевного і духовного життя людини», — сказав Памфіл Данилович Юркевич у середині ХІХ століття, наслідуючи характерну для української думки ідею кордоцентризму. «Коли ми робимо щось залюбки, наш вчинок виходить із серця... Кого ми любимо, тому віддаємо наше серце і навпаки, того маємо в нашому серці... Як слово є явищем або виразом думки, то й воно виголошується із серця, і як мислення є розмова душі із самою собою, то й той, хто веде розмову, веде її в своєму серці...»