Перед Зеленими святами, Трійцею, в Україні традиційно прибирають помешкання і подвір’я, а на саме свято прикрашають їх зеленню. І хоча до Трійці ще майже два тижні, волонтери "Нового Акрополя" вирішили підготувати дендропарк у м. Біла Церква заздалегідь. 23-24 травня 2009 року у дендропарку "Олександрія", що за 80 км від Києва, пройшла дводенна екологічна акція "Весняна Рось", в якій взяло участь 30 добровольців.

Не так давно "Новий Акрополь" почав співпрацювати з адміністрацією дендропарку, але починаючи з минулого року, вже встиг провести декілька екологічних акцій на території парку:4-5 жовтня 2008 року9 травня 2008 року

Акція була знаковою для волонтерів з кількох причин. По-перше, головний комплекс робіт проходив на території зруйнованого палацу, від якого залишилися лише руїни фундаменту. Ця територія заросла чагарником, розчищаючи який, можна було бачити залишки цього фундаменту. Інколи здавалося, що це не екологічні роботи, а історико-археологічні, що надавало роботі цілком особливого відтінку.

По-друге, акцію назвали "вогняною". Протягом двох днів у парку горіли великі багаття, в яких спалювались чагарники. Одне за одним сухе і молоде, щойно стесане гілля піддавалося вогняній стихії, і з часом територія ставала все чистішою і просторою. Не дивно, що знаковою піснею цих днів був знаменитий "Костер" А. Макаревича:

Все отболит и мудрый говорит:Каждый костер когда-то догорит,Ветер золу развеет без следа..Но до тех пор пока огонь горитКаждый его по-своему хранит,Если беда и если холода!

І, по-третє, холод, дійсно, як співалося у пісні, прийшов. На ці вихідні погода вирішила пригадати про осінній настрій, нагнала сірі важкі хмари, невеликий дощ, а під кінець першого робочого дня – ще й вітер, який так розхитував дерева, що під ними небезпечно було працювати.

Однак, це не завадило учасникам акції зберігати ентузіазм і творчий настрій. Вечірнє вогнище, печена картопля, туристичні пісні і навіть вечірня скрипка, яку взяв із собою один із учасників, та й, зрештою, саме перебування на території колишнього маєтку давнього роду Браницьких витворило ту атмосферу, коли праця на природі поєднується із відпочинком для душі, міська суєта залишається позаду, а є лише крони старих дерев і нічне небо, пересипане зорями…

Здавалося б, така екологічна акція – усього лише дещиця допомоги ботанічним садам та паркам. Проте декілька годин на тиждень у декотрих містах України – і так з року в рік – це вже не краплина в морі.