«Музыку, прежде всего, надо сочинять большую, то есть такую, где и замысел и техническое выполнение соответствовало бы размаху эпохи...» 
С. Прокофьев 

Найбільш значною частиною фортепіанної спадщини Прокоф'єва є його фортепіанні сонати, в яких особливо помітні і сміливе новаторство, і вірність високим традиціям.
Дев'ять сонат для фортепіано представляють собою видатний вклад в світову музичну літературу. Вони ввійшли в репертуар піаністів всього світу.

 
Сонати для фортепіано Прокоф'єва створювались протягом сорока років його композиторської діяльності — з 1907-го по 1947-й рік. В них відобразилась вся величезна еволюція творчості композитора, весь його складний шлях. За час між першою та останньою сонатою композитором була написана сотня опусів! Звичайно, не все на шляху великого художника знайшло своє безпосереднє відображення в сонатах, але основні віхи його творчої еволюції відобразились досить чітко. 

Перша соната завершує учнівський етап творчості Прокоф'єва. Друга, Третя та Четверта сонати відносяться до раннього періоду творчості. За кордоном композитор створив тільки одну П'яту сонату. Наступна «тріада» сонат (Шоста, Сьома та Восьма) — найбільш монументальні творіння Прокоф'єва, навіяні драматичними подіями Великої Вітчизняної Війни. І, нарешті, остання, Дев'ята соната (1947) — по-юнацьки світла «лебедина пісня» — завершує роботу композитора як в, власне, сонатному жанрі, так і в області фортепіанної музики взагалі.

В. Дельсон

Запрошуємо вас послухати сонати Сергія Прокоф'єва у виконанні студентів Одеської Національної Музичної Академії ім. А.В.Нежданової.

В пятницю 14.02.17 о 18:00.

Вхід: free donation 

За адресою: вул. Пішонівська 24/2, 2й поверх.