Дослідницька поведінка як прояв креативності особистості

С. В. Коновець, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Сьогодення довело гостру потребу сучасного суспільства у цілісних особистостях, вільно володіючих новітніми методологіями різних видів діяльності та спроможних до широкої реалізації своїх творчих потенцій.

Важливою складовою структури цілісної особистості є креативність, що виступає основою для самоактуалізації та творчої самореалізації. Поміж дослідників різних наукових галузей досі точаться дискусії стосовно усвідомлення тотожності чи різниці у визначенні сутності понять «креативний» і «творчий» та їхнього використання у науково-понятійному апараті. Здебільшого це пов’язано з неоднозначним перекладом слова «creation».

На наш погляд, під креативною слід розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку. Тобто особистість можна називати креативною, якщо вона спроможна до актуалізації власного творчого потенціалу в різних видах життєдіяльності за її власною ініціативою та вибором відповідних засобів.

У ході науково-дослідницької експериментальної роботи нами були визначені основні критерії щодо розвиненості креативності в учнівської молоді.

Серед них:

1. когнітивно-праксіологічний (показники: пізнавальна самодіяльність, або надситуативна чи пошукова активність, допитливість, здатність до ризику, високий рівень логічного мислення, зацікавленість у розв’язанні «дивергентних задач», легке генерування ідей, прагнення до вирішення нових проблем, здатність до прогнозування тощо);

2. перцептивно-аксіологічний (показники: соціальна автономність та самостійність, здатність до асоціювання, несприйняття конформізму, розвинені інтуіція та образне мислення, наявність навичок сприймання та оцінної дяльності, емоційна сприятливість та чутливість);

3. художньо-творчий (показники: перфекціонізм, розвиток творчої уяви, широта асоціативного фонду, різнобічність потреб й інтересів, прагнення до самоактуалізації та самовираження, здатність до фантазування, лідерства і прояву дослідницької поведінки).

Високий рівень розвитку креативності особистості неможливий без наявності пошукової активності, спрямованої, передусім, на вирішення різноманітних проблемних ситуацій. Основною ознакою пошукової активності є об’єктивна неможливість задоволення потреб особистості звичними, усталеними способами. Таким чином, пошукову активність слід ха­рактеризувати як тип реагування, необхідний в умовах відсутності або часткової неможливості побудови прогнозу для розвитку та вирішення певної проблемної ситуації.

Пошукова активність значною мірою породжує дослідницьку поведінку, яка, на погляд вчених (В. Дружинін, С. Каплан, Ж. Піаже, А. Подд’яков, О. Савенков, С. Сисоєва, В. Юркевич та інш.), складається, зокрема, і з таких умінь, як визначення проблем, розробка гіпотез, здійснення екс­периментальної або творчої діяльності, що має ознаки дослідницької поведінки.

Отже, дослідницька поведінка, виступаючи важливим інструментом для розвитку й саморозвитку інтелектуально-творчого потенціалу особистості, на нашу думку, є переконливим проявом її креативності.