Духовність особистості: соціальний механізм розвитку

В. Ф. Баранівський, Національна академія оборони України, Київ

Проблема розвитку духовності особистості для сучасної філософської думки є однією із найбільш актуальних. Сучасний цивілізований світ все більше переконується, що без вирішення цієї проблеми стає неможливим подальший суспільний розвиток. Українське суспільство, намагаючись сьогодні змінити ситуацію на краще, з усією очевидністю також демонструє, як багато прогресивних намірів та починань часто не здійснюються через бездуховність людей і значною мірою гальмуються нею. Є різні підходи до розуміння сутності та змісту духовності людини: соціально-філософський, психологічний, морально-етичний, релігійний. Соціально-філософський &#151, полягає в баченні духовності особистості як сукупності таких іманентно притаманних їй якостей, як свідомість, світогляд, ціннісні орієнтації, соціальні почуття, що відображають в ідеальній формі інтереси, потреби особистості та суспільства як соціально цілого, спрямовують діяльність людей до реалізації та здійснення усвідомлених інтересів.

Найбільшою проблемою духовного стану сучасної пересічної людини в Україні є надмірна міфологізація її свідомості. В суспільстві набули масового поширення міфи різного гатунку: ідеологічні, політичні, соціальні, економічні, освітянські, релігійні тощо. Зокрема такі: Україна &#151, центр Європи в географічному та геополітичному плані, про загрозу націоналізму в Україні, про темпи економічного зростання, а також про те, що фермер нагодує всіх, що українська освіта найкраща в світі, що в релігії &#151, духовне спасіння народу та інші.

Звичайно, без міфу в певній мірі не обходилося жодне суспільство, жодна людина. Присутність міфу у свідомості суспільства, особистості є об’єктивним явищем, їх станом. Міф складається з елементів реальності та ірреальності, в ньому сутність явищ відображається в образах, а не в логічних поняттях. Водночас він є реальність, діє на реальність, змінює її, створюючи або руйнуючи (М.&nbsp,Михальченко). Надмірна міфологізація суспільної та особистісної свідомості здатна приносити значну чи навіть надто велику шкоду суспільству, його громадянам. Міфічна свідомість людини, як правило, відірвана від реальності, втрачає почуття закономірної необхідності. Її дії набувають переважно ілюзорного значення. Створоюється видимість діяльності, активності, перетворень, творчості, руху вперед. Міфологічна людина подібна Дон Кіхоту. Вона бореться з &#171,вітряками&#187,, реальні ж справи залишаються далеко за межами її свідомості і практичної діяльності. З міфами боротися потрібно, але складно. Складно тому, що міф та міфічна свідомість тісно пов’язані з культурою, її соціальним корінням, міф неприпустимо відривати від історичного процесу (О.&nbsp,Лосєв). У зв’язку з цим слушним та закономірним є висновок про те, щоб змінити свідомість людини, сформувати здорові засади її духовного розвитку, необхідно змінювати та вдосконалювати систему суспільних відносин, процесів суспільної діяльності. Складові елементи останніх слід розглядати як чинники формування духовних якостей особистості. Зважаючи на наявні закономірні зв’язки між елементами системи соціальної діяльності, є сенс говорити про соціальний механізм впливу на духовність особи, що виступає як складна система ланок процесу її (духовності) виникнення, розвитку та функціонування.

У соціальному механізмі вирізняються три підсистеми: абстрактно-діяльнісна, горизонтальна та вертикальна. Абстрактно-діяльнісна являє собою взаємодію різних компонентів соціальної діяльності: потреб та інтересів, з котрих вона виникає, свідомості (духовності), організації діяльності, матеріально-речових засобів, предмету, умов та результатів діяльності. Всі ці елементи впливають на розвиток духовності особистості, опосеред­ковуючись системою діяльності, через їх вплив на задоволення соціальних потреб та інтересів, досягнення соціальних цілей та завдань. Горизонтальна підсистема соціального механізму формування та розвитку духовності особистості &#151, це сукупність класів, національних утворень, інших соціальних груп та індивідів як суб’єктів соціальної діяльності та відносин між ними &#151, суспільних відносин. Горизонтальна підсистема діє на розвиток духовності особистості, перш за все через утворені нею способи співвідношення соціальних та соціально значущих інтересів. Вони по-різному впливають на духовність особистості: суперечності в інтересах заважають її формуванню та розвитку, збігання і, особливо, єдність індивідуальних (особистісних), групових, загальнонаціональних, загально­народних інтересів обумовлює інтеріорізацію духовних почуттів, ідей та цінностей. Вертикальна підсистема соціального механізму формування та розвитку духовності особистості виявляється при дослідженні соціальної діяльності з точки зору часової послідовності циклу її здійснення. Вона виступає як взаємодія трьох головних ланок: 1)&nbsp,діяльність з усвідомлення та сприйняття соціальних інтересів (виробництво та розпов­сюдження ідей в процесі соціально-теоретичної, пропагандистсько-інформативної, масової та індивідуально-виховної роботи, міжособистісних комунікацій), 2)&nbsp,діяльність з врахування та вираження соціальних інтересів в органах влади та самоврядування за допомогою системи демократії та громадянського суспільства, 3)&nbsp,практичне здійснення цих інтересів у результатах соціальної діяльності. Кожний з цих видів діяльності виконує специфічні функції в соціальному механізмі формування та розвитку духовності особистості. Досконалість організації цих ланок: соціально-теоретичного та інформаційного процесів, системи демократії, господарського механізму безпосередньо визначають адекватність відображення в свідомості, духовності людей об’єктивних соціальних потреб та інтересів, засвоєння соціальних ідей та цінностей.

Важливо підкреслити, що ефективність роботи соціального механізму формування та розвитку духовності особистості залежить від його усвідомлення суспільством, особливо державно-політичною елітою, коли закономірності, вимоги цього механізму будуть спрямовуватися на досягнення найголовнішої мети дійсно цивілізованого суспільства &#151, формування високодуховної особистості, яка позбавлена нездорових міфологем, що заважають їй будувати краще життя.