Естетично-виховна роль мистецтва у формуванні творчої особистості за Гербертом Рідом

Л.В. Ільницька, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

У грудні цього року виповнюється 110 років від дня народження відомого англійського теоретика мистецтва Герберта Ріда, в дослідженнях якого розкриваються не тільки загальні мистецтвознавчі проблеми, а й висвітлюються традиційні та найновіші підходи до естетичного виховання дітей та молоді.

Мистецтво для Герберта Ріда &#151, одна із найдовершеніших форм людської діяльності, де на засадах гуманізму та просвітництва кристалізується внутрішній світ людини. &#171,Накресливши перший настінний малюнок на кам'яній брилі напівсвітлої печери, прадавня людина зробила рішучий крок із епохи Неоліту до майбутніх світових цивілізацій&#187,, &#151, говорить Г. Рід у книзі &#171,Значення мистецтва&#187, [1].

Погоджуючись з ідеями марксизму щодо визначальної ролі праці у формуванні сучасної людини, англійський естетик не виправдовує перевагу економічних чинників цієї теорії перед духовними. На його думку, сутність людини як особистості полягає не у виконанні фізично важкої праці, що &#171,виснажує душу і тіло&#187,, а у її постійному прагненні до праці творчої, націленої на пошук нових естетичних форм та яскравих художніх образів.

Поняття &#171,художня творчість&#187, та &#171,творча особистість&#187, є ключовими в естетичній теорії Герберта Ріда. Перш за все, він намагається комплексно дослідити всі елементи структурної організації художньої творчості: людину як творчу особистість, соціальне середовище, в якому формується особистість, професійну та виховну базу творчості. Але англійський естетик не зупиняється тільки на вивченні загальних засад художньої творчості, він прагне осмислити найпотаємніші глибини цього процесу: підсвідомість, геніальність, налаштованість до творчості та інші елементи психічного стану творчої особистості.

В естетичній теорії Герберта Ріда творча особистість &#151, це професійний художник, здатний творити на рівні таких відомих митців, як Рафаель, Мікеланджело, Рубенс та інші. На думку англійського естетика, подібні творчі особистості можуть з'явитися в суспільстві тільки за умови їх виховання мистецтвом.

Слід звернути увагу на деяку утопічність теоретичних засад Герберта Ріда. Так, у більшості із своїх книг він відводить мистецтву роль досить могутньої соціокультурної &#171,сили&#187,, яка спроможна через естетичне виховання особистості змінити сучасний світ на більш досконалий в майбутньому. У книзі &#171,Виховання мистецтвом&#187, Г. Рід зазначає, що протягом тисячоліть на мистецтво були покладені функціональні обов'язки по згуртуванню мас в єдине суспільство [2]. Але найголовнішою функцією мистецтва, на його думку, &#151, є виховання справжньо творчої особистості, а таке виховання можливе лише в музеях та виставкових залах, де людина вчиться розпізнавати ідеал краси через естетичне споглядання предметів досконалих форм та класичних пропорцій.

Спираючись на власний досвід педагогічної діяльності, Герберт Рід підкреслює, що процес виховання творчої особистості потрібно розпочинати з того віку, коли дитина ще здатна &#171,гратися в мистецтво&#187,. Він пропонує організувати естетичне виховання засобами мистецтва таким чином, щоб кожна дитина почувала себе вільно і невимушено. Для цього потрібно, на його думку, обмежити будь-які примусові заходи виховання, а надати перевагу тільки одному естетично-виховному методу &#151, &#171,природному&#187,.

Література

1. Read Herbert. The meaning of art, L. , 1963, p. 197.

2. Read Herbert. Education through art, L. , 1965, p. 328.