Естетик як арт-критик і куратор мистецького життя

В. Личковах, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка

Фундатор мистецтва трансавангарду італійський професор А. Б. Оліва вважає, що сучасний &#171,світ мистецтва&#187, вибудовується за допомогою низки посередників між митцями і публікою. До його переліку, куди входять мистецтвознавці, галеристи, журналісти тощо, можна додати естетиків як фахівців з філософії мистецтва. І справа не лише в тім, що естетика певним чином визначає світогляд митця і його творче кредо. Професійний естетик може виступати і як арт-критик, звичайно, не підмінюючи мистецтвознавця як такого, а пропонуючи новий ракурс бачення художнього твору, вводячи його в широкий соціокультурний контекст філософсько-естетичного аналізу. Саме таким підходом відрізнявся в Україні Іван Франко, в Росії &#151, Г. Плєханов, у Західній Європі &#151, Воррингер та інші. Сучасна західна естетика все більше ототожнює себе з арт-критикою і все частіше звертається до поєднання філософського і мистецтвознавчого аспектів естетичного знання.

Більш за те, реалії культурного життя в Україні сьогодні вимагають безпосереднього &#171,втручання&#187, естетиків у &#171,світ мистецтва&#187, і на рівні менеджменту, і створення та реалізації художніх проектів. Йдеться про участь представників філософії мистецтва у роботі державних і недержавних закладів культури, художніх рад і фондів, творчих союзів, музеїв, галерей, філармоній, в системі шоу-бізнесу.

Фахівець з естетики може тут виконувати роль куратора різноманітних проектів, &#171,генератора ідей&#187, і навіть експерта в оцінці творів того виду мистецтва, в якому він професійно спеціалізується. Адже хто краще за естетика формулює &#171,ідеологію&#187, мистецького твору чи художньої імпрези, піднесе їх на рівень концептуальності та морально-естетичної одухотвореності? Звичайно, це не означає ретроспективного повернення у часи ідеологічного &#171,контролю&#187, і &#171,цензури&#187,, партійного &#171,керівництва&#187, художньою творчістю. Мова йде про толерантне кураторство, професійну корреляцію і апробацію творчого процесу з точки зору розуміння його глибинних філософських, психологічних і естетичних засад. Можна говорити і про менеджмент у сфері культури та мистецтва, де естетичні знання є вирішальними. Як приклад, можна навести організаційну діяльність того ж таки професора А. Б. Оліви, який є не лише теоретиком мистецтва, й фундатором і куратором знаних Венеціанських Бієннале. Є певний досвід такої роботи і в мене на базі Чернігівської галереї сучасного мистецтва &#171,Пласт-Арт&#187,. За три роки творчої співпраці мною розроблені декілька кураторських проектів, концепції, анотації і буклети виставок. Написана низка статей про художників, опублікованих у журналах &#171,Образотворче мистецтво&#187,, &#171,Українське мистецтвознавство&#187,, &#171,Дивосад&#187,.