Естетика житлової забудови в архітектурному просторі міст Закарпаття кінця ХІХ -- початку ХХ століття

Бут Н. К., Національна академія мистецтв і архітектури, Київ

Вже саме географічне розташування Закарпаття на кордоні західної та східної культур створювало передумови для того, щоб цей край став своєрідними воротами, через які західні культурні цінності проникали на Схід, а східні на Захід. Тут, на неве­личкій території, затиснутій між Ужоцьким і Яблунецьким перевалами і частиною Дунайської низини, що прилягає до неї, західні та східні куль­турні вітри постійно схрещувалися, змішувалися, взаємно перепліталися і синтезувалися.

Якщо ж врахувати ще і ту обставину, що історична доля міст Закарпаття склалась таким чином, що вони переходили із рук в руки і протягом століть перебували під впливом різних політичних режимів, а, значить, і різних культур,-- то стане ще більш очевидним, що тут відбувався процес схрещення і взаємного переплетення різних культур. Така вже доля прикордоння. Його населення (не тільки За­карпаття, але й інших подібних територій) відрізняється від своїх одноплемінників і від населення інших споріднених територій. Воно, як правило, більш мобільне і гнучке до сприймання чужих культур. Але не завжди культурні процеси, що проходили на Україні-Русі, збігалися з тими, що відбувалися на Закарпатті. Звичайно, бага­товікова відірваність краю від свого східнослов’янського кореня давалася взнаки. Ось чому в одних галузях матеріальної і духовної культури відчутнішим був вплив східної, материнської основи, в інших галузях переважав західний вплив, ще в інших -- ці два впливи чергувалися, а то й перепліталися, змішувалися. Особливо яскраво це відбилося на розвитку житлової забудови. Викладені тут міркування ми вважаємо методологічно принциповими. З них ми і виходимо при оцінці конкретних питань містобудівного розвитку міст Закарпатської області України в історичні періоди ХІХ -- ХХ століть формування житлової забудови, збереженої сьогодні, а саме: перший період -- 1869-1919 роки, другий період -- 1920 -- 1938 роки.

На формування житлової забудови міст впливали міські, регіональні та зовнішні культурні чинники.

Впливи міського середовища були архітектурними та етнічними. Архітектурні впливи -- використання форм одного старшого і важливого об’єкта у місті з його незначними видозмінами, тому на образ фасадів забудови впливали палацові споруди. Етнічні впливи -- це відображення традицій культур різних народів. В кінці XIХ -- на початку XX століття міста заселяли угорці, чехи, словаки, румуни, німці євреї, які мали культуру, відмінну від української. Основними її ознаками було доповнення архітектури певними елементами: пластика стін, колір та форма дахів, вікон.

Регіональні впливи -- це впливи традиційного українського народного будівництва на архітектуру житлової забудови. Планування житлових кварталів історичного ядра міста зазнало впливів народної архітектури -- «гуцульська гражда». У вирішенні фасадів -- це будівництво стрімких дахів, які співвід­носилися з площиною стіни у пропорції 1:3. У XX столітті зберігалася традиція будівництва димників -- кам’яних коминів. Фасадна площина без оздоблень, а її фактура -- відповідність будівельному матеріалу.

Зовнішні впливи були таких напрямків: впливи сусідніх міст та європейські впливи. Урбаністичного впливу з боку міста-резиденції Будапешта та Праги зазнали міста такого ж самого функціонального призначення -- Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово. Функціонально-планувальні ознаки проявилися в чеських кварталах житлової забудови Ужгорода; архітектурно-образний вплив -- будівництво колоній житлових будинків в Хусті, Мукачеві. Функціонально-урбаністичний та архітектурно-образний впливи з боку цих міст поширювалися практично на всі міста Закарпаття. Їхньою ознакою є розширення торгової функції на комунікаційну вісь, зорієнтовану у напрямку Чоп -- Ужгород -- Мукачево. Ознаки архітектурно-образного впливу -- будівництво першого поверху (зміна масштабу) та використання ужгородських взірців композиції фасадів і архітектурних деталей класицизму або історизму. Європейські впливи поділяються на різні рівні. Урбаністичні впливи -- це регулярне розпланування міст та особливо кварталів житлової забудови. Архітектурні впливи полягають у використанні європейських історичних стилів та в окремих випадках будівельних трактатів європейських архітекторів. Історичні стилі використовувались дедалі інтенсивніше -- архітектурна композиція модерну та конструктивізму яскраво відобразилася в існуючій до сих пір житловій забудові. Планувальна композиція житла як урбаністичних комплексів середньовіччя збереглася лише в історичних ядрах міст Ужгорода, Мукачева, Хуста. Класицизм та історизм виявились найактив­нішими стилями, оскільки їхні архітектурні принципи розповсюдилися у містах всього Закарпаття, а у більшості прикладів фасадного вирішення житлової забудови ці стилі були індивідуально відтрактовані і не мали прямих аналогів у європейському та ужгородському контекстах.

Аналізуючи житлову архітектуру міст Закарпатської області України, встановлено принцип сукупності впливів, головною ознакою яких було системне моделювання архітектурно-композиційного вирішення, в якому були задіяні міські, регіональні та зовнішні впливи. Прикладом такого формування є житлова забудова кварталів міст Ужгорода, Мукачева, Хуста, де використовувалися архітектурні форми різних стилів, еволюційна зміна регіонального вираження фасадів на історико-стилістичне та викорис­тання будівельних трактатів європейських архітекторів. Квартали житлової забудови Ужгорода є складовою частиною цілого ансамблю міста та унікальним прикладом формування історичної архітектури. Встановлено, що сукупність впливів, чинників формування житлової забудови відображали функціональні і естетичні пріоритети, які панували у архітектурному просторі міст Закарпаття кінця ХІХ -- початку ХХ століття.