Феномен паломництва

К. О. Білик, Харківський національний технічний університет сільського господарства

Феномен паломництва присутній у різних культурах і проявляється у відвідуванні святих місць: міст, гір, гробниць тощо. Паломництво до міст пов’язане з поняттям Граду Божого. Ми не можемо потрапити до нього на землі, тому відвідуємо священні земні міста, які символізують небесний Град Божий. Поняття Граду Божого використовували християнські богослови, наприклад, Августін, який написав однойменний твір. Також про священні міста говорили і мусульманські суфії. Румі, визначний іранський поет-суфій, вважає, що той, хто не гідний істини, не ввійде до міста. Представник арабського суфізму, Ібн Аль-Арабі, також вказує на те, що той, хто хоче знайти істину, має їхати до священного міста: Мекки, Медини або якогось іншого. Назва не має значення, основний акцент ставиться саме на існуванні священного міста, Граду Божого. Ібн Аль-Арабі згадує етапи паломництва, такі, як, наприклад, долина Міна і гора Арафат. Ці етапи паломництва є етапами пізнання істини, а Ка’ба є символом істини. Отже, паломництво розглядається як пошуки істини. Для християн святим містом є, зокрема, Єрусалим. Для мусульман — наприклад, Мекка. Паломництво до гір (Сінай, Афон у християн, Арафат у мусульман), можливо, має відношення до міфологічної моделі світу — світової гори. Паломництво до гробниць, ймовірно, пов’язане з культом мертвих, який був або є властивим дуже багатьом культурам. В українській мові замість «робити паломництво» можна сказати «піти на прощу». Саме це словосполучення вказує, що паломництво може відбуватися для того, щоб отримати прощення. Дорога до святого місця відіграє значну роль. Вона має допомогти очиститися. Поняття дороги є важливим у багатьох культурах. Раніше у християнстві, а зараз і в мусульманстві, паломники вдягають особливий одяг.

Отже, паломництво може розглядатися як певний ритуал, який має допомогти здобути істину або очиститися, задля чого потрібно одягтися певним чином та пройти певний шлях, що, у свою чергу, може розглядатися як певний ритуал.