Генеза поняття «Геніальність» в європейській культурній традиції
О. В. Кіхно, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ
Слово невипадково отримує в мові особливе значення і концентрує на собі велику розумову і психічну енергію. Перед тим, як слово визначається і обмежується в якості поняття, воно набуває різноманітних етимологічних значень і зв’язків. Слово «Геній», яке в 19-му і в 20-му століттях почало означати вищу міру духовного, розумового, чуттєвого і морального розвитку людини, до якого вже Гегель, Кант, Вейнінгер, Бердяєв ставилися як до філософського поняття, має ряд значень в європейських словах, значень, які уможливлювали поволі його семантичний тріумф у два останні століття. Слово «Геній» потроху, очевидно збільшувало свою вагу серед інших — серед таких слів — як мудрець, віща людина, віщий поет, велика людина, герой, напівбог, свята людина, монарх, цар, помазаник Божий. Ідея Генія і ідеал Генія вийшов на перший план в період своєрідної кризи двох ідеалій, які домінували протягом всіх середніх віків — ідеалії Божого обранця — святого і Божого помазаника — монарха. Ці ідеалії зазнали кризи в Європі, і частково їх замінило слово Геній і образ Генія з часів Гете і німецької філософської класики.
Слово «Геній» і ідея Геніальності об’єднує в собі декілька значень. «Геній» — це слово в давньоримській міфології означає дух-покровитель всіх чоловіків, їх внутрішній оракул. В душі кожного чоловіка панує цей оракул, він керує його життям, той, хто навчився б прислухатися до цього таємничого духовного внутрішнього керівника і порадника, став би таким же мудрим як грецький філософ Сократ, у якого, до речі, була власна назва для цього духа — «даймон».
У давньоримських жінок були свої покровительки і захисниці — їх звали юнони. Ідея Генія як духа-покровителя саме осіб чоловічого роду відродилася чи знову проявилася в теорії Вейнінгера про геніальність як потенційовану мужність, як про характеристику суті чоловіків, можна вважати, що Вейнінгер медитував над цією стародавньою римською міфологемою.
Після значень — дух і чоловіче начало — виступає значення, яке ввійшло в європейські мови і через латину, і через давньогрецьку. Це значення — початку, першоджерела і розвитку. Тут і значення слів ген, генетика, генетичний і генезис (генеза), генерація, і корінь «гонія» — в словах теогонія, космогонія і слова антропогенезис, теогенезис, космогенезис. Геній — це і той, хто втілює, очолює або творить рід, генерацію, покоління людей. Геній — це також і той, хто творить — народжує в дусі, якщо співставити значення «той, хто породжує», генерує і ідею, яка йде ще від Платона про творчість як про народження в дусі.
Слово «Геній» має етимологічний зв’язок зі словами «ген, генетичний», і це окрім вищезгаданого означає — спадковий, той, що генетично успадковується. Теорії Вейнінгера і Бердяєва, про які ми будемо детальніше говорити нижче, базуються на двох тезах: 1) Геній — це особистісне і ажніяк не родове начало 2) Геній — це чоловіче начало. Але етимологічно, «генетично», слово Геній зв’язане із поняттям жіночий (той, що народжує), корінь жін — по-грецькі звучав ще як «гін» (те, що «жене», «гонить»-«рождає»). Вейнінгер сам, до речі, писав і про андрогінність (юнакодівочість, мужежіночість) у свідомості Генія.
Слово геній могло конкурувати зі словом мудрець, бо воно включило потроху в себе і значення мудрості — з іспанської мови «el ingeniоso» перекладається здебільшого на українську і на російську як «премудрий» — «Премудрий гідальго дон Кіхот з Ламанчі». Слово інженер того ж кореня — з первісним значенням — винахідливий, діяльний, керівник — отримало ряд значень у різних європейських мовах аж до значення назви письменників у Горького «інженери людських душ». А в англійській мові, наприклад, значення слова «genius» — і Геній, і добрий і злий дух, і джин, тобто чарівник. У множині це слово означає в англійській і почуття, настрої, зв’язані з якимось місцем і дух місцевості, часу, віку, події, мови, закону.
Отже, це слово досить давно ввійшло в усі європейські мови, і хоча б у перекладах з однієї мови на іншу грало різноманітними відтінками значень. Не перераховуючи інших значень, ще раз відмітимо, що Геній означає: Дух, чоловіче начало, втілення роду і родове начало, першовиток, той, хто безупинно розвивається, той, хто творить і породжує в дусі, внутрішній оракул-покровитель, джин, чарівник, чародій і мудрець, винахідник, успадкований.
Ці знання протягом тисячоліть конкретизувалися, набухали енергією, їхній синтез дозволив цьому слову вийти в число найважливіших у новий час і стати філософським поняттям і одним із найважливіших об’єктів філософської рефлексії. В українській мові на певному етапі її розвитку виявився і закріпився ще один специфічний нюанс значення цього слова. Стало популярним ідіоматичним виразом словосполучення «Геній людства», воно підтвердило ще раз ставлення української колективної свідомості до значення слова «Геній» як до втілення, уособлення людства. В російській мові, наприклад, вираз «Гений человечества» з різних причин не набув такої популярності. Геній людства — це і душа людства, і геніальна особистість, як представник людства.