ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНУ

вул. Данила Щербаківського, 9А

Київ/Нивки

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • І.-Франківськ
  • Кам'янець–Подільській
  • Київ/Нивки
  • Київ/Поділ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків
Генеза поняття «Геніальність» в європейській культурній традиції
Становлення людини і людства, еволюція свідомості

Генеза поняття «Геніальність» в європейській культурній традиції

О. В. Кіхно, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ

Слово невипадково отримує в мові особливе значення і концентрує на собі велику розумову і психічну енергію. Перед тим, як слово визначається і обмежується в якості поняття, воно набуває різноманітних етимологічних значень і зв’язків. Слово «Геній», яке в 19-му і в 20-му століттях почало означати вищу міру духовного, розумового, чуттєвого і морального розвитку людини, до якого вже Гегель, Кант, Вейнінгер, Бердяєв ставилися як до філософського поняття, має ряд значень в європейських словах, значень, які уможливлювали поволі його семантичний тріумф у два останні століття. Слово «Геній» потроху, очевидно збільшувало свою вагу серед інших — серед таких слів — як муд­рець, віща людина, віщий поет, велика людина, герой, напівбог, свята людина, монарх, цар, помазаник Божий. Ідея Генія і ідеал Генія вийшов на перший план в період своєрідної кризи двох ідеалій, які домінували протягом всіх середніх віків — ідеалії Божого обранця — святого і Божого помазаника — монарха. Ці ідеалії зазнали кризи в Європі, і частково їх замінило слово Геній і образ Генія з часів Гете і німецької філософської класики.

Слово «Геній» і ідея Геніальності об’єднує в собі декілька значень. «Геній» — це слово в давньоримській міфології означає дух-покровитель всіх чоловіків, їх внутрішній оракул. В душі кожного чоловіка панує цей оракул, він керує його життям, той, хто навчився б прислухатися до цього таємничого духовного внутрішнього керівника і порадника, став би таким же мудрим як гре­­цький філософ Сократ, у якого, до речі, була власна назва для цього ду­ха — «даймон».

У давньоримських жінок були свої покровительки і захисниці — їх звали юнони. Ідея Генія як духа-покровителя саме осіб чоловічого роду відродилася чи знову проявилася в теорії Вейнінгера про геніальність як потенційовану мужність, як про характеристику суті чоловіків, можна вважати, що Вейнінгер медитував над цією стародавньою римською міфологемою.

Після значень — дух і чоловіче начало — виступає значення, яке ввійшло в європейські мови і через латину, і через давньогрецьку. Це зна­чення — початку, першоджерела і розвитку. Тут і значення слів ген, гене­тика, генетичний і генезис (генеза), генерація, і корінь «гонія» — в сло­вах теогонія, космогонія і слова антропогенезис, теогенезис, космо­ге­не­зис. Геній — це і той, хто втілює, очолює або творить рід, генерацію, по­коління людей. Геній — це також і той, хто творить — народжує в дусі, якщо співставити значення «той, хто породжує», генерує і ідею, яка йде ще від Платона про творчість як про народження в дусі.

Слово «Геній» має етимологічний зв’язок зі словами «ген, генетичний», і це окрім вищезгаданого означає — спадковий, той, що генетично успадковується. Теорії Вейнінгера і Бердяєва, про які ми будемо детальніше говорити нижче, базуються на двох тезах: 1) Геній — це особистісне і ажніяк не родове начало 2) Геній — це чоловіче начало. Але етимологічно, «генетично», слово Геній зв’язане із поняттям жіночий (той, що народжує), корінь жін — по-грецькі звучав ще як «гін» (те, що «жене», «гонить»-«рождає»). Вейнінгер сам, до речі, писав і про андрогінність (юнакодівочість, мужежіночість) у свідомості Генія.

Слово геній могло конкурувати зі словом мудрець, бо воно включило по­троху в себе і значення мудрості — з іспанської мови «el ingeniоso» пе­рекладається здебільшого на українську і на російську як «премудрий» — «Премудрий гідальго дон Кіхот з Ламанчі». Слово інженер того ж кореня — з первісним значенням — винахідливий, діяльний, керівник — отримало ряд значень у різних європейських мовах аж до значення назви письменників у Горького «інженери людських душ». А в англійській мові, наприклад, значення слова «genius» — і Геній, і добрий і злий дух, і джин, тобто чарівник. У множині це слово означає в англійській і почуття, настрої, зв’язані з якимось місцем і дух місцевості, часу, віку, події, мови, закону.

Отже, це слово досить давно ввійшло в усі європейські мови, і хоча б у перекладах з однієї мови на іншу грало різноманітними відтінками значень. Не перераховуючи інших значень, ще раз відмітимо, що Геній означає: Дух, чоловіче начало, втілення роду і родове начало, першовиток, той, хто безупинно розвивається, той, хто творить і породжує в дусі, внут­ріш­ній оракул-покровитель, джин, чарівник, чародій і мудрець, вина­хід­ник, успадкований.

Ці знання протягом тисячоліть конкретизувалися, набухали енергією, їхній синтез дозволив цьому слову вийти в число найважливіших у новий час і стати філософським поняттям і одним із найважливіших об’єктів філософської рефлексії. В українській мові на певному етапі її розвитку виявився і закріпився ще один специфічний нюанс значення цього слова. Ста­ло популярним ідіоматичним виразом словосполучення «Геній люд­ства», воно підтвердило ще раз ставлення української колективної сві­до­мо­сті до значення слова «Геній» як до втілення, уособлення людства. В російській мові, наприклад, вираз «Гений человечества» з різних причин не набув такої популярності. Геній людства — це і душа людства, і геніальна особистість, як представник людства.