Концепція двох культур М. Мак-Люена як основа міфології електронного світу

Ю. Д. Доброносова, Державна академія житлово-комунального господарства, Київ

Грегоровіус давно відмовився від ілюзії розуміти, але тим не менш любив, щоб навіть незрозуміле трималося певного ладу та мало якісь резони. Як не плуталися в нього карти Таро, він знову і знову розкладав їх де доведеться &#151, на прямокутнику столу або на ковдрі на ліжку.

Хуліо Кортасар

Дивна спонтанність, що лише віддалено нагадує міфологічний хаос, помічена у художніх текстах кінця минулого століття, у дослідженнях фізиків або на екрані монітора, ніяк не бажає втискатись у позицію на протилежному боці від ладу, бо дійсно не може бути трактована повністю як його опозиція. Таким чином оприсутнюється у новому вигляді міфологічний аспект у світоглядному просторі сучасності. У концепції канадського вченого М.&nbsp,Мак-Люена [1], створеній ще у 60-ті роки ХХ століття, виділено два типи людської культури &#151, це культури ока і вуха, що відрізняються як особливостями ставленння людини до себе і до світу, так і рисами суспільного, економічного і політичного життя. Дослідник виходить із того, що з часів створення не просто писемності, а фонетичної абетки, люди пішли шляхом віддавання переваги зору &#151, зациклилися на одному органі чуття. Зміна пропорції чуттів, часто викликана розвитком певної технології, тягне за собою зміни в людях. Проте не рукописи викликали перебудову людського світорозуміння і світо­сприймання. Знакова подія &#151, винайдення друкарства та постать Йогана Гутенберга (для міфологічного смислу концепції Мак-Люена виділення знаковості однієї персони особливо важливе), який в прямому розумінні розібрав слова на літери і дав поштовх масовому виробництву книг. Відкривання закритих суспільств &#151, наслідок поширення фонетичної абетки, а люди, які вже стоять на порозі електронної епохи, прямують до утворення &#171,єдиного глобального племені&#187,. Такі твердження зробили ім’я Мак-Люена на Заході досить відомим, причому часто вони розцінювалися мало не як пророцтва. Таким чином він постав як міфотворець новітньої електронної культури.

Характеризуючи усну спільноту, Мак-Люен наголошує на тому, що взаємозалежність у ній є результатом миттєвого вияву причини і наслідку в усій структурі. Дослідник визначає рух людства у напрямі до усного світу, в якому існує одночасна з’ява подій та загальна свідомість (а це співзвучне із сучасними соціосинергетичними концепціями). Припущення, висловлені вченим у 60-х роках, мали оптимістичне забарвлення. Відкриття в галузі електромагнетизму за Мак-Люеном створило &#171,поле&#187, одночасної з’яви людських вчинків. Цей стиcлий і щільний простір &#171,резонує&#187, із племінними барабанами. Отже, цивілізація занурюється у тонкий звуковий континуум, де панують закони неписьменного світу. Зрештою, тут знову оприсут­нюється смисловий зв’язок між східним світорозумінням та фізикою ХХ століття. Але Мак-Люен вказує і на те, що традиційна цивілізація народила де­трай­балізовану людину, для якої характерна &#171,глухота&#187, у сприйнятті сві­ту й інших (метафора комунікативної непроникності) та &#171,візуалізація&#187, організації думки. Витоки старого гуманізму таким чином пов’язуються саме із появою друку, бо Ренесанс (колиска гуманістичної класики) започатковує лінійний час та перехід від інклюзивного відчуття світу до ексклюзивного. Разом із тим людина друкованої книги не може емпатично сприймати предмет. Друк є технологією індивідуалізму, відірване від аудіотактильного візуальне створює світ дихотомій. Мак-Люен стверджує, що зміна пропорцій чуттів призводить до зміни в людях. Кількастолітня абсолютизація візуального, гіпноз фіксованої позиції (навіть, якщо розуміти його як метафору), вказує на конкретні явища в сучасному житті. Загалом відчувається опір &#171,друкованої міфологеми&#187, міфо­логемі новій. Проте важко не погодитись із канадським вченим щодо небез­печності домінування одного органа чуття, яке може призвести до &#171,сну культури&#187,. У цьому плані цікавим виглядає пріоритет манускриптної куль-тури &#151, аудіотактильної за суттю, в основі її лежить емпатія як асоціювання себе із іншим об’єктом та участь у цьому всіх органів чуття. В історії української культури маємо дуже своєрідну специфіку протистояння усної та друкованої культур і цікаве існування манускриптної культури у сьогоднішній культурно-екзистенційній ситуації. Сучасний Ренесанс слухового, усного (помітний часто яскраво у масовій культурі) є теж важливою міткою, бо саме там, де виникає така &#171,пульсація&#187,, можна побачити і ймовірності нової фіксованої позиції. Вочевидь, знову стає актуальним твердження Мак-Люена щодо небезпеки домінування одного органа чуття, що може відбутись, але вже у випадку із усною новітньою культурою.

Література

1. Мак-Люен М. Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги.&#151, Київ: Ніка-Центр, 2001.