Концепція онтопоезіса у феноменології життя Анни-Терези Тименецької               

К.Виноградова, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Траекторія розвитку ідей видатного філософа сучасності Анни-Терези Тименецької може бути визначена переходом від ейдетичної феноменології до феноменології життя. Через відмову від базисних конститутивних функцій, об’єктивуючих актів інтенціональної свідомості вона приходить до нового розуміння засад індивідуальності.

В космологічному аналізі Анна-Тереза Тименецька досліджує постійну, притаманну, функціональну систему буття, частково через онтологічний опис ідеальних структур, де ідеальні структури виступають як інтегральні складові каркасу актуального існування. В цьому аналізі нею визначається між всіма типами буття одне, центральне — реальне, індивідуальне, автономне буття. Така одиниця є організуючим фактором в універсумі існуючого, дозволяє також відрізнити людину від інших істот. Отже, трансцендентальний підхід до проблем всесвіту виражається внеском мислячої істоти у всесвітнє конституювання.

Анна-Тереза Тименецька запропонувала дослідження ролі ідей у процесі феноменологічного конституювання. Ідеї виступають як a priori феноменологічного конституювання. Тоді як ідеї функціонують стосовно до раціональності і структури окремих речей і істот, вони самі видаються як «абсолютні», що означає їх автономність і незалежність. Відношення ідей до окремо існуючого видається таким, що складається з особливого типу структурних ізоморфізмів. Ця ізоморфічна структура, загальна для універсальних ідей та різнорідних проявів існуючого, не містить, однак, статичних рис, базується на структурному механізмі ідеї як такому. Цей механізм складається з двох взаємозв’язаних факторів, постійних та варіативних і служить для пояснення структурного конституювання відповідного конкретного існуючого, цим самим відіграючи роль критичного «стрибка» від загального до конкретного.

Космологічна система феноменології життя є сумісною, на думку філософа, з науковою парадигмою відкритих динамічних систем та самоорганізуючих систем. В цьому є онтопоезіс життя наскрізний нерв цієї феноменології. Онтопоезіс торкається найглибших рівнів креативних здібностей, презентує парадигму динамічної космологічної ситстеми.