Критерії виміру творчих здібностей майбутнього спеціаліста театрального мистецтва
С.М. Деркач, Київський національний університет культури і мистецтв
Кожен рік сотні молодих людей прагнуть потрапити на режисерські факуль-тети. Попадають десятки. Це що —, найталановитіші? Не завжди. Просто вони яскравіше виявилися і краще підготувалися.
У театральній педагогіці важливе значення надається вмінню «,відчути хист»,. Ніякі тести, встановлені параметри та характеристики не забезпечать самі собою відбір найобдарованіших, талановитих, здібних. Педагогічне чуття, досвід прийому у вищий навчальний заклад —, ось що, насамперед, використовує екзаменатор в театральній школі. Він часто-густо має рацію правий щодо оцінки, хоча помилки в процесі прийому неминучі (добре склав іспит, але розчарував у процесі навчання, з натяжкою був прийнятий, але виявився на рідкість здібним). Тому в інститутах мистецтв склалася практика, коли на першому році навчання за режисерською спеціалізацією визначають ступінь обдарованості студентів, їх морально-етичні якості, професійну придатність до обраної ними спеціальності, тобто фактично перевіряють якість прийому. На процес відбору, критерії оцінок впливають, на нашу думку, об'єктивні та суб'єктивні фактори. До об'єктивних моментів відносяться:
1) вимоги часу —, сучасні процеси в театральному світі, складність завдань, поставлених перед мистецтвом взагалі, рівень освіти глядача. Сьогодні мистецтво не тільки зобов'язане задовольняти безліч різноманітних духовних потреб народу, але й все ж таки виховувати його естетично, морально,
2) вимоги самого театрального виробництва —, складність завдань керівництва щодо формування сучасного творчого колективу, різке омолодження всього театрального мистецтва, розвиток сценічної техніки та технології режисерської й акторської творчості, необхідність і неодмінність внутрішньої театральної педагогіки,
3) широчінь використання професії режисера. Режисура проникла в усі сфери духовного життя людини. Театралізація (це теж режисура) стала необхідним компонентом нашого суспільного існування. Важко собі уявити без театру або театралізації презентації, номінації, шоу-програми, різноманітні масові дійства, спортивні видовища, телебачення. Театральною аудиторією стало практично все населення країни. Це дуже заважає формуванню вимог до майбутнього режисера театрального мистецтва і створює відчуття доступності, легкості професії. Не виходить діло з акторством, піду в режисери —, стало найрозповсюдженішим явищем у театральних колах. Неправильне розуміння головної ролі режисера часто-густо приводить до неправильного розуміння «,престижності», режисерської посади.
До об'єктивних факторів потрібно віднести особисті якості педагога-екзаменатора, умови іспиту, з одного боку, і особисті якості абітурієнта, його здібності до режисури, з іншого.
Зацікавленість і доброзичливість, однакові вимоги до всіх вступників, уважний аналіз письмових та усних іспитів, зваженість міркувань, гласність екзаменаційної оцінки —, необхідні компоненти прийому. І ще, найважливішим завданням керівництва вищого навчального закладу у справі об'єктивного набору майбутніх спеціалістів є створення всіх умов для незалежності і об'єктивності у роботі педагога-екзаментатора під час вступних іспитів.