Культурно-освітня парадигма і становлення особистості

Г. Г. Філіпчук, Президія АПН України, Київ

Українська педагогічна думка і освіта є особливою складовою вітчизняної культури. Вплив на становлення особистості, ментальність і свідомість у загальнонаціональному контексті педагогічно-освітнього фактору був і є дуже значимим, незважаючи на домінування тієї чи іншої ціннісної парадигми. Підтвердженням цього є концептуальні положення «Національної доктрини розвитку освіти», де зазначається, що «освіта — основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави». На відміну від попередньої епохи педагогічного авторитаризму, сучасна філософія освіти зорієнтована, нехай поки-що більше в методологічному плані, на пріоритет людини як особистості.

Очевидно, по-перше, що антропологізм української педагогічної парадигми своїм підґрунтям має теоретичну основу гуманістичної культури визнання цінності людини, її самоутвердження, духовної і творчої свободи.

По-друге, пріоритет особистості в сучасній педагогіці й освіті обумовлює їх культуро-антропологічність.

По-третє, такий напрям у розвитку освітньої теорії і практики передбачає не лінійне, а панорамне й системне бачення, осмислення педагогіки в руслі загальнокультурного розвитку.

По-четверте, світоглядні цінності особистості, якісна трансформація суспільних відносин здатні розвиватися, модернізуватися лише на базі синтезу індивідуальних, національних, загальнолюдських цінностей, оскільки такий підхід уможливлює, утверджує свободу й творчість особистості, прагнення жити в повазі й любові до власної Вітчизни й народу, світового співтовариства, репрезентуючи принципи демократії, гуманності, миру й толерантності.

По-п’яте, виховання вільної, активної особистості, як показує зарубіжний і вітчизняний досвід, посилюватиме її громадянські цінності, здатність до самостійного мислення, суспільного вибору й дій, спрямованих на процвітання нації й Вітчизни.

По-шосте, гуманізація освітньої системи, педагогічної культури стає реальністю лише за умов, коли гуманістична система цінностей стане пріоритетом на державному, суспільно-громадському, індивідуальному рівнях, впливаючи на всі сфери людського буття.

Удосконалення змісту освіти, прогресуючий розвиток української педагогічної думки прямо й опосередковано впливатиме на становлення особистості, коли визнаватимуться основні постулати гуманістичної політики.

Людська особистість як абсолютна цінність; вільний і усвідомлений вибір ідеалів і життєдіяльності; прагнення людини до саморозвитку й окультурення, олюднення власного буття; формування в людському суспільстві культу культури; визнання, що шлях людини до людини, людини до природи, людини до Вітчизни знаходиться у площині культури; людська свобода творчості ґрунтується на основі діалогізму, який не лише етизує й естетизує поведінкові норми, а й є необхідною умовою оптимізації організації суспільного життя — пріоритети, які стали визначальними як для європейської культурно-освітньої політики, так і для національної.

Провідною парадигмою стає людиноорієнтована система освіти. При цьому класичне правило освітньо-виховної діяльності — знати себе, поважати себе, відстоювати себе — «зберігає свою значущість».

Становлення громадянського суспільства, націотворчі завдання, духовність людини зумовлює впровадження в зміст виховного процесу таких цінностей як «національний дух», «національний інтерес», «національне право», «національна гідність», «національна культура». Показово, що в цьому ідеї української педагогіки перегукуються із світобаченням європейських просвітителів. Відомий німецький педагог А.Дістервег зазначав, що єдність і сила, любов до Вітчизни, патріотизм перетворять на пусту і безплідну ілюзію й утопічну мрію, якщо молодь не буде ознайомлена з країною, її людьми, історією, законом, правом, конституцією, мовою, літературою.

Отже, еволюція творення людської особистості потребує використання націоналізацій них ресурсів, українознавчих цінностей, які посилюватимуть дію принципів гуманізму, науковості, утверджуватимуть як громадянсько-політичний солідаризм, так і творення вільної громадянської індивідуальності.