Масова культура в контексті трансформації усталених стереотипів соціуму

С.А. Рижкова, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

Впродовж майже трьохсот років соціальна та політична усталеність об'єднаної глобальними технологічними проектами світової цивілізації обумовлювалася як раціональною цілісністю світоглядних та технологічних концепцій західноєвропейської науки, так і релігійною етикою католицизму та протестантизму. З другої половини ХІХ ст. в роботах науковців Західної Європи виникли тенденції до спростування усталених світоглядних та етичних цінностей, соціальних стереотипів. З початку ХХ ст. невідповідність реалій дійсності класичним та посткласичним соціальним, природознавчим, технологічним концепціям спричинили поширенню в суспільній свідомості недовіри, а згодом і зневаги до інтелектуальних побудов &#171,круглоголових&#187,. Одночасно вдосконалення методів впливу на суспільну свідомість створило підґрунтя для панування в світовій цивілізації тенденцій до спрощеного уніфікованого осягання дійсності. Внаслідок спрямування на спрощене осягання дійсності спроби &#171,круглоголових&#187, пояснити суттєвість бурхливих соціальних, політичних, культурних та економічних процесів сьогодення стали відторгатися масовою культурою.

Починаючи з другої половини ХХ ст. світові mass-media через розширення простору бездуховності зосередилися на відтворенні найпримітивних рівнів існування людини. Поступово в суспільстві став домінувати культ &#171,щасливого випадку&#187,, якій не вимагає тривалої цілеспрямованої праці ні для набуття освіченості, ні для набуття чеснот шляхетної особистості. Спрямування mass-media на освоєння спустошуючих цінностей та звеличення притаманної &#171,абсурдномусвіту&#187, &#171,щасливоївипадковості&#187,, спричинило формуванню в масовій свідомості зневаги до притаманних освіченій людині дисципліні почуттів і думок. Засоби mass-media переконують, що осягнення духовних та етичнихцінностей непотрібне та непосильне, бо відбирає час і енергію, які необхідні для придбання та поглинання престижних споживчих благ. Суттєвість зовнішньої форми та змістовної наповненості масової культури спрямована на повне звільнення особистості від необхідності докладання будь-яких зусиль для звільнення від невігластва. Різноманітні інтерактивні видовиська, в яких побутова сторона існування homo profanum прого­ло­шується основою буття особистості взагалі, поступово створюють відповідний споживчим цінностям взірець homo inerciа. Панування в масовій культурі стереотипів зниження значимості, спрощення етичних та професійних цінностей спрямовує homo inerciа на небажання рахуватися з ними. Небажання, яке з плином часу переходить в нездатність &#171,бездуховних споживачів&#187, осягнути сутність духовних, етичних та професійних взірців, як свідчить історія, приводить до екстенсивного розростання ієрархії титулів і регалій в усіх сферах життя соціуму. Знецінення до повної беззмістовності етичних, професійних, культурних взірців спрямовує членів суспільства на набування цих зовнішніх ознак приналежності до носіїв духовних та культурних цінностей соціуму та інститутів влади.

Так, перетворення наприкінці І ст. до н.е. Риму з республіки в імперію, що розпочалося &#171,золотим віком&#187, подолання жорстоких громадянських війн, супроводжувалося приходом до влади &#171,людей сьогодення&#187,. Притаманна цим представникам різних прошарків соціуму зневага при досягненні власних цілей до громадянських, культурних, моральних традицій призвела до панування в суспільстві аморальності та соціальної нестабільності. Впродовж І-ІІ ст. намагання знайти сенс буття в безвиході знецінених стереотипів античної етики і релігії навернуло до християнства особистостей, що отримали якісну античну освіту. Вони вважали, що християнство накладанням суворих моральних обмежень на зовнішню поведінку та внутрішню дисципліну думок та почуттів надає змогу віднайти опору буття в світі &#171,аморальної уседозволеності&#187,.

Системне узагальнення інтеграційних соціокультурних процесів свідчить, що саме духовна та етична наповненість особистості слугує індикатором смислів та цінностей усіх її професійних навичок та вмінь в будь-якій сфері її діяльності, тому що:

• світогляд моделює концептуальні уявлення про Всесвіт (космологію), та сенс буття людини в ньому (етику, яка є основою суспільної моралі),

• природознавство на підгрунті світоглядної концепції створює моделі теоретичної систематизації (закони) природних процесів,

• технології концентрують в собі як можливість (обумовлену ступенем розвитку природознавства), так і необхідність (обумовлену стереотипами світогляду) створення техносфери цивілізацій.