ПІДТРИМУЄМО УКРАЇНУ

вул. Данила Щербаківського, 9А

Київ/Нивки

  • Вінниця
  • Дніпро
  • Запоріжжя
  • І.-Франківськ
  • Кам'янець–Подільській
  • Київ/Нивки
  • Київ/Поділ
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Харків
Міфологічна свідомість сучасного мистецтва
Міф як скарб світової культури.

Міфологічна свідомість сучасного мистецтва

М. Козоріз, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Проблема міфологічної свідомості є хоча і не новою, але безсумнівно важливою у таких сферах, як філософія, культурологія або філософія мистецтва (живопис, література, музика, скульптура тощо). Тому що виділились вони з міфології як такої.

Міфологія входить у життя людини саме через художнє буття. Життєвість, з якою вона розвиває художню творчість, надає виразності мистецтву, підштовхує до самотворення. Це на відміну від власне філософії, в якій воно не може пов’язатися із самопізнанням. Звідси життєвість образів, яка притаманна міфології і підтримує її.

Зацікавленість міфом сучасної науки можна пояснити потребою естетично-концептуального обґрунтування вирішення творчих задач в художньо-естетичній практиці з одного боку, а з іншого, інтерес до міфологїї пояснюється так званим &#171,постмодерністським поворотом&#187,, для якого міф цікавий, по-перше, як самоцінний початок культуротворчості, а, по-друге, він розглядає той бік міфу, в якому присутнє специфічне виявлення індивідуальної самоідентифікації &#151, певної мови сучасної культури.

Щодо образно-художнього засвоєння світу, то треба звернути увагу на той факт, що це відбувається в процесі функціонування мистецтва, яке на кожному етапі свого розвитку трансформує вже використані інваріантні символи міфу, переводячи їх у певну мистецьку форму. Але головний смисл символу при цьому не втрачається. Так, скажімо, розвиток нашої свідомості має коріння у становленні свідомості давньослов’янської міфології у цілому. Взагалі, дослідження міфолого-символічного підґрунтя мистецтва дає можливість виявити специфіку творчих пошуків митця.

Нестабільність сучасного соціального розвитку призводить до того, що на сьогодні міфологічна тема актуалізується, передусім, у форму впливу: архаїчні форми свідомості здатні достатньо просто поєднати модуси соціального часу у єдину культурно-історичну традицію, тим самим пояснити людині мінливе вічним і заспокоїти її перспективою бажаного соціального буття. Невипадково актуа­лізується соціально-міфологічна проблематика: зацікавленність аналізом архаїч­них форм, які зберігаються в свідомості, культурі і взагалі в діяльності людини.

Але особливо міфології притаманний естетичний аспект. Любов до пізнання, до природи, до світу і людини надихає і досьогодні митців на створення орнаментики, казок як можливість подолання повсякденності і минучості. Така собі реконструкція міфологічних тем здатна розкрити глибину творчої свідомості митця, спонукати його до такої собі міфотворчості, яка має пряме відношення до психології художньої творчості.

Більш того, міфологія є цікавою у мистецькому аспекті. Саме тут вона виявляє власний зміст у багатоманітності емоційно збагачених образів. Тому тематика міфів надихає світове мистецтво, але не тільки у період появи героїчного епосу і храмової скульптури. Події міфології мають власний час. Вони перетинають кордони звичного для нас часу своєю здатністю трансформуватися у будь-яку епоху певним ритуальним дійством. Це дуже добре виявляється в мистецтві: літературі, музиці, театрі, живопису.

Те, що в міфі відчувається власна істина, вимагає визнання істинності способів пізнання, що існують за рамками науки. Існує деяка спільність міфічного досвіду і художнього досвіду, що полягає, мабуть, у їхній структурній схожості. Ще Ейнштейн, писав, що &#171,художник, поет, теоретик філософ і природознавець, кожен по-своєму&#187,, займаються &#171,створенням простої картини світу&#187,.* І будь-яка картина світу виступає певним синтезатором елементів національної культури (науки чи мистецтва) і усвідомлення цього призводить до розуміння символічності сприйняття світу.

Отже, минуле постає способом бачення теперішнього, а індивідуальне цитування митця певної культурної традиції шляхом культивування міфу дозволяє реалізувати головні ідеї сучасного мистецтва, сучасної філософії і усвідомлення власного &#171,Я&#187, в умовах реалій постмодернізму.

* Эйнштейн А. Собрание научных трудов. В 4-х т., М., Наука, 1967. Т. 4., с. 40.